Чи можуть бути хороші аналізи. Чи можна визначити віч за загальним аналізом крові

Саме завдяки цим змінам стає можливим обчислити вірус імунодефіциту на самому початку його розвитку, не чекаючи появи характерних ознак.

Це дуже важливо: тільки в тому випадку, якщо хвороба була обчислена на ранньому етапі, можна боротися з нею і зробити подальше життя пацієнта більш тривалим і комфортним. Загальний аналіз крові здатний у цьому допомогти.

Параметри загального аналізу крові

Загальний аналіз крові - це звичайний аналіз, який береться з пальця та розглядає наступні параметри:

Рівень лейкоцитів.
Рівень еритроцитів та ШОЕ.
Рівень гемоглобіну.

Лейкоцити – білі кров'яні клітини, щоб забезпечити захист організму від захворювань, розвитку пухлин та інших аналогічних проблем. Саме вони відповідають за рівень імунітету.

Як правило, люди, які страждають на ВІЛ-інфекцію, мають такі особливості:

Другий етап розвитку захворювання – лімфопенія, або зменшення рівня лімфоцитів. Природний опір організму подолано вірусом.

Зміни рівня лейкоцитів – неоднозначна ознака ВІЛ-інфекції

Коливання рівня лейкоцитів може відбуватися з різних причин. Причини, що викликають такі зміни, поділяються на патологічні та фізіологічні.

Патологічні процеси, що спричиняють підвищення лейкоцитів:

Запальні захворювання, під час яких йдуть гнійні процеси.
Захворювання, що спричиняють некроз тканин: інфаркти, інсульти, опіки.
Інтоксикація.
Гіпоксемічні захворювання.
Розвиток злоякісних пухлин.
Розвиток лейкозів.
Захворювання, що спричиняють імунні реакції.

Фізіологічні процеси, що викликають підвищення лейкоцитів:

Прийняття білкової їжі у великій кількості.
Сильний стрес.
Сильний емоційний стрес.
Перегрів чи переохолодження організму.

Патологічні процеси, що викликають зниження лейкоцитів:

Вірусні інфекції.
Бактеріальні та протозойні інфекції.
Генералізовані інфекції.
Аутоімунні захворювання.
Алейкемічні лейкози.
Захворювання ендокринної системи.
Синдром гіперспленізму.

Аналіз рівня CD4. Аналіз на вірусне навантаження

Лейкоцити при ВІЛ страждають першими, оскільки вірус імунодефіциту вражає клітини, що містять білковий рецептор типу CD4 - а основна кількість таких клітин відноситься до лімфоцитів.

Аналіз на CD4

CD4 – досить складний для аналізу показник. Проте визначення його рівня є невід'ємною частиною діагностики ВІЛ.

Аналізуючи CD4, важливо враховувати такі особливості:

наявність фізичних та емоційних стресів у пацієнта;
його харчування;
час забору крові.

Норми рівня CD4 виглядають так:

Саме показник, що коливається від 0 до 3,5, у поєднанні зі зниженням рівня лейкоцитів стає однозначним вказівником на необхідність здійснення антиретровірусної терапії.

У ході діагностики, щоб виключити можливість спотворення аналізу на рівень CD4 за допомогою тих чи інших факторів, використовується ще один параметр. Це співвідношення кількості клітин CD4 до кількості клітин CD8. CD8 – рецептор іншого типу, не уражений вірусом ВІЛ, та його співвідношення у здоровому організмі має бути більше 1.

Аналіз на вірусне навантаження

Аналіз на вірусне навантаження зазвичай дає можливість остаточно діагностувати наявність ВІЛ в організмі.

У результаті такого аналізу досліджується кількість РНК ВІЛ-фрагментів у крові. У здорової людини такий результат буде невизначеним.

Цей аналіз потрібен також контролю розвитку хвороби шляхом відстеження збільшення кількості РНК-фрагментов.

Найчастіше аналізи на ВІЛ здаються виключно з обережності. Вони важливі для вагітних жінок, а також людей, які підозрюють можливість зараження після статевого контакту або контакту з нестерильними хірургічними інструментами та голками.

Дуже цікава інформація і в процесі прочитання у мене виникло кілька питань: по-перше, терміни лейкоцити та лімфоцити тісно переплітаються в питаннях очищення крові, так це одне і те чи ці тільця борються з різними сторонніми тілами? По-друге, чи можна заразитися ВІЛ у побуті через, скажімо, манікюрне приладдя чи торкання зубними щітками?

Корисна стаття. Сподобалася докладна інформація про особливості людей, які страждають на ВІЛ-інфекцію. Виникли такі питання: чи завжди низький гемоглобін є показником змін? І чи справді ВІЛ не передається через побутові предмети? А якщо користуватися речами чи одягати одяг ВІЛ-зараженого?

Загальний аналіз крові при ВІЛ

ВІЛ-інфекція – захворювання, яке викликається вірусом імунодефіциту. Для патології характерний розвиток різних вторинних інфекцій та всіляких злоякісних новоутворень. Дані порушення виникають у результаті масштабної дисфункції імунної системи. ВІЛ-інфекція може тривати від кількох місяців і навіть тижнів до десятків років. Потім захворювання набуває форми СНІДу – безпосередньо синдрому набутого імунодефіциту. Летальний результат за відсутності терапії СНІДу настає протягом 1-5 років.

Захворювання на різних стадіях діагностують за допомогою декількох досліджень:

скринінг-тест – виявлення антитіл до вірусу в крові хворого за допомогою імуноферментного аналізу;
полімеразна ланцюгова реакція;
аналізи на імунний статус;
аналізи на вірусне навантаження – дана процедура проводиться за позитивного скринінг-тесту.

Загальний аналіз крові при ВІЛ

З іншого боку, вірус імунодефіциту згубно впливає роботи всіх систем організму. Внаслідок чого про розвиток у пацієнта інфекції свідчать, наприклад, результати клінічного дослідження крові.

Увага! Клінічний аналіз крові не дозволяє виявити наявність у хворого на ВІЛ-інфекцію або СНІД. Тим не менш, якщо у людини відзначаються множинні відхилення від норми при діагностиці, їй рекомендується пройти обстеження на наявність антитіл до вірусу.

Особливості перебігу патології

Вірус імунодефіциту людини входить до сімейства ретровірусів. Потрапляючи в організм пацієнта, він провокує розвиток повільно прогресуючого захворювання на ВІЛ-інфекцію, яке поступово приймає більш важку форму, що важко піддається лікуванню, - СНІД.

Увага! СНІД – це комплекс захворювань, що виникають у людей із позитивним ВІЛ-статусом. Патологічний процес розвивається внаслідок порушень у роботі імунної системи.

Після проникнення в організм збудник інфекції впроваджується в судини. При цьому вірус прикріплюється до клітин крові, які відповідають за реактивну функцію, тобто роботу імунітету. Всередині цих формених елементів ВІЛ розмножується та поширюється по всіх органах та системах людини. Більшою мірою від атаки патогену страждають лімфоцити. Саме тому однією з характерних ознак захворювання є лімфаденіт, що тривало зберігається, і лімфаденопатія.

Проникнення вірусу в клітину

Інфекційні агенти з часом здатні змінювати свою структуру, що не дозволяє імунітету хворого своєчасно виявити наявність вірусу та знищити його. Поступово функціонування імунної системи дедалі більше пригнічується, у результаті людина втрачає здатність захищатися від різних інфекцій та різних патологічних процесів у організмі. У пацієнта розвиваються різні порушення, виникають ускладнення навіть найлегших захворювань, наприклад, ГРЗ.

Увага! За відсутності терапії вторинні, тобто опортуністичні, хвороби здатні призвести до смерті через 8-10 років після проникнення вірусу в організм людини. Правильно підібране лікування здатне продовжити життя хворого на доліт.

Шляхи зараження ВІЛ-інфекцією

Симптоми ВІЛ

При розвитку ВІЛ-інфекції пацієнта починають непокоїти наступні симптоми:

висипання на шкірі, стоматити, запалення епітеліальних оболонок;
лімфаденіт, під час переходу ВІЛ у СНІД розвивається лімфаденопатія – ураження більшості лімфатичних вузлів в організмі хворого;
нудота та блювання;
зниження апетиту та ваги, анорексія;
міалгія та цефалгія;
біль у горлі, ангіни;
кашель, задишка;
поява нальоту мовою та в глотці;
порушення стільця, тенезми – болючі позиви до дефекації;
підвищена пітливість;
зниження зору.

Перші сигнали організму про ВІЛ-інфекцію

Спочатку у хворого може виникнути лише один із вищевказаних симптомів. З розвитком патологічного процесу кількість характерних ознак ВІЛ-інфекції збільшується.

Загальний аналіз крові при ВІЛ-інфекції

У ряді випадків пацієнти звертаються за допомогою до спеціаліста зі скаргами на часті застуди, слабкість та сонливість, загальне погіршення самопочуття тощо. У разі лікар призначає різні дослідження, зокрема загальний аналіз крові. Виявлення суттєвих відхилень від норми є приводом для обов'язкового проведення скринінг-тесту на ВІЛ.

Клінічний аналіз крові

Загальний чи клінічний аналіз крові – діагностична процедура, що виконується у лабораторних умовах. Дане дослідження дозволяє отримати відомості про різні показники крові: кількість еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів; швидкості осідання еритроцитів, вмісту гемоглобіну і т.д.

Навіщо здавати клінічний аналіз крові

Клінічне дослідження показників крові (норма)

Увага! Клінічний аналіз є одним з найчастіше застосовуваних. Він призначається як для оцінки загального стану пацієнта при профілактичному обстеженні, так і для підтвердження чи виключення попереднього діагнозу.

Клінічний аналіз крові

За допомогою даного дослідження вдається виявити цілу низку патологій: захворювання бактеріальної, грибкової та вірусної природи, запальні процеси в тілі хворого, злоякісні пухлини, анемії та інші порушення у функціонуванні органів кровотворення, гельмінтози тощо. Під час проведення загального дослідження крові фахівець має можливість отримати відомості про такі показники:

Еритроцити – червоні формені елементи крові. Основна їх функція полягає у перенесенні кисню та вуглекислого газу. Підвищена кількість еритроцитів може свідчити про формування карцином, полікістозі нирок, хвороби Кушинга та ін. Нестача кров'яних тілець є ознакою гіпергідратації, вагітності або анемії.

При постановці діагнозу та призначенні подальших обстежень лікар враховує як показники аналізу крові, так і результати фізикального огляду пацієнта, його скарги та анамнез.

Показники крові при ВІЛ-інфекції

Клінічний аналіз дає можливість побачити такі зміни у показниках крові у ВІЛ-інфікованої людини:

Лейкоцитоз – підвищення рівня лейкоцитів у плазмі. При цьому фахівець звертає увагу не лише на показник абсолютної кількості лейкоцитів, а й на співвідношення всіх їхніх видів. Найчастіше у людей ВІЛ-інфекцією відзначається лімфоцитоз. Це патологія, коли він зростає вміст лімфоцитів у периферичному кровотоку. Таке порушення спостерігається у пацієнтів на ранніх стадіях інфікування. Виробляючи більшу кількість білих кров'яних тілець, організм намагається усунути поширення вірусу по різних системах. Лейкоцитоз може також свідчити про розвиток різних інфекційних та запальних процесів. Щоб точно встановити причину порушення, необхідно провести комплексне обстеження.
Лімфопенія – зниження рівня лімфоцитів у крові хворого. У пацієнтів із ВІЛ-інфекцією збудник хвороби вражає CD4 Т-клітини – один із видів лімфоцитів. Також лімфопенія може розвиватися як результат зниження продукції лімфоцитів через дисфункцію лімфатичних вузлів, що розвинулася у хворого. Якщо вірус поширився по всьому організму, то у хворого виникає гостра віремія. Даний стан призводить до прискореного руйнування лімфоцитів та їх виведення в респіраторний тракт.

Як ВІЛ вражає клітини організму

Склад крові при анемії

Увага! При діагностиці в аналізах пацієнта може бути виявлено атипові мононуклеари – лімфоцити, які організм хворого продукує для боротьби з різними вірусами, зокрема ВІЛ-інфекцією.

Варто врахувати, що дані порушення показників крові можуть свідчити про наявність не тільки ВІЛ-інфекції, а й інших патологій. Тому клінічне дослідження крові не є специфічним способом виявлення вірусу імунодефіциту. Для встановлення діагнозу фахівець повинен призначити додаткові аналізи.

Як підготуватися до аналізу

Забір крові для клінічного дослідження проводиться переважно з 7 до 10 години ранку. Перед аналізом приблизно за 8 годин до діагностики необхідно відмовитися від вживання їжі, виключити з раціону каву, чай та спиртне. Дозволяється безпосередньо перед дослідженням пити негазовану воду. Надлишкові фізичні та психічні навантаження також здатні негативно вплинути на результати дослідження.

Як підготуватися до аналізу крові

Увага! Якщо ви приймаєте якісь фармакологічні препарати, необхідно повідомити про це фахівця. Багато медикаментів здатні вплинути на показники крові.

Якщо пацієнт не дотримується правил підготовки до здачі аналізу, результати дослідження можуть виявитися недостовірними. Якщо одержані показники відхиляються від норми, лікар призначає повторну діагностику.

Загальний аналіз дає уявлення про різні параметри крові. Він дозволяє точно виявити ВІЛ-інфекцію в людини. Однак відхилення в показниках свідчать про розвиток в організмі хворого на будь-який патологічний процес і є показанням до проведення специфічного аналізу скринінг-тесту на ВІЛ.

Відео – Які зміни присутні у крові при ВІЛ?

Діагностична ефективність загального аналізу крові при ВІЛ

Важливе значення має рання діагностика ВІЛ. Це дозволить своєчасно виявити вірус до появи характерної симптоматики, розвитку захворювання. Сучасна медицина активно бореться з вірусом, тим самим продовжуючи життя людині. Все це стає можливим за умови ранньої діагностики.

Для цього використовують загальний аналіз при ВІЛ. Він показує зміни в організмі, є одним із результативних методів якісної діагностики хвороби.

Переваги

За допомогою оцінки параметрів крові кваліфікований спеціаліст робить висновки щодо здоров'я людини. За допомогою даного аналізу, можливо, вивчити хворобу повною мірою стан імунної системи людини.

Дослідження починається саме зі здавання даного аналізу. Серед головних переваг такого варіанту виділяють швидкість, низьку вартість та результативність.

Важливо знати: за загальним аналізом крові можна визначити їсти ВІЛ чи ні.

Зміни у результатах при інфікуванні ВІЛ

Збудник у разі проведення дослідження не вдасться виявити. Показники у своїй змінюються.

Лімфоцити знаходяться у підвищеному стані на початковому етапі розвитку хвороби. Імунна система бореться, організм не виснажений. Через підвищений показник виникає лімфоцитоз.
З поступовим розвитком захворювання спостерігається зменшення кількості лімфоцитів. Ретро вірус активується при зменшенні Т – лімфоцитів. Зокрема, нормальний показник дорослої людини становить 20 – 40 %, для дітей – 30 – 60 %.
Першими розпочинають боротьбу при зараженні нейтрофілами, або гранулярними лейкоцитами. Активізується фагоцитоз, нейтрофіли при цьому зменшуються у кількості. Діагностика показує нейтропетію.
Основне завдання мононуклеарів полягає у знищенні патогенних мікроорганізмів. У випадку, коли людина здорова, вони не будуть виявлені в оцінці результатів здачі аналізу.
Гемоглобін у цьому випадку буде знижений. Це вказує на анемію, або лейкоз. Спостерігається збільшення рівня ШОЕ.
Спостерігається зменшення тромбоцитів, що впливають на показник згортання. Через таку клінічну картину, люди з ВІЛ страждають на кровотечі внутрішнього та зовнішнього характеру.

Отже, чи загальний аналіз крові ВІЛ. Дане обстеження сприяє діагностиці інфекції, змін у показниках. Самого збудника не можна виявити. Погані результати стануть основою для подальшого спрямування, точнішої діагностики.

Загальний аналіз крові

Завдяки аналізам лікар проводить постійний контроль хворого, розглядає зміни, призначає ефективний курс терапії.

Закономірності у загальному аналізі крові у ВІЛ-інфікованих

За підозри на ВІЛ призначають і загальний аналіз у крові. Залежно від результатів лікар направляє пацієнта на додаткові процедури.

Порушення у показниках лейкоцитів на тлі зміни нормальної згортання крові вказує на аномальний розвиток.

За відсутності симптоматики інфекційного захворювання та спостереженні ШОЕ у збільшеному розмірі, можна робити висновки про зараження.

Показання

Довгий час вірус не проявляється в організмі людини. Цей аналіз є свого роду профілактичним заходом безпеки. При підтвердженні діагнозу рання діагностика позитивно вплине на подальше самопочуття.

Крім ознак захворювання, призначають аналіз перед плановими операціями. За допомогою такого заходу фахівець повною мірою оцінює стан згортання крові. Це допомагає мінімізувати ризик виникнення кровотеч як під час, так і після оперативного втручання.
У разі планування, або вже стану вагітності необхідна здача аналізу. Надалі, при годівлі дитини, підтвердження ВІЛ, плід інфікується. При проходженні по родових шляхах існує велика ймовірність зараження малюка.
При отриманні крові з іншої людини вам призначають загальний аналіз крові.
Ця процедура необхідна після зробленого тату, пірсингу на місці з нестерильними умовами.
Найчастіше обстеження необхідно після незахищеного статевого контакту з малознайомою людиною.
Працівники у галузі медицини перебувають у зоні підвищеного ризику, адже постійно працюють із предметами хірургічного характеру.
За певних сигналів організму, патології фахівці рекомендують здавати загальний аналіз крові.

Симптоми

Симптоматика хвороби нагадує початок звичайної застудної інфекції. Для цього стан характерно підвищення температури тіла, сильний головний біль, втома і нездужання. Через невеликий проміжок часу симптоматика минає, людина забуває про недавні прояви.

Спостерігаються порушення при ВІЛ – інфікуванні у роботі імунної системи:

розвиток туберкульозу, герпесу, або, наприклад, пневмонії. Найчастіше курс терапії не допомагає;
підвищення температури, діарея впродовж тривалого проміжку часу;
однією з ознак захворювання є надмірна пітливість ніч;
порушення у сфері обмінних процесів. Через це пацієнт спостерігає різку втрату ваги. Серед інших проявів виділяють апатію та хронічну втому.

Для того щоб перевірити своє здоров'я, підозри необхідно здати загальний аналіз крові. За негативного результату можна шукати іншу причину такої симптоматики. Під час підтвердження зараження людина як вчасно діагностує захворювання, а й продовжить цим життя.

Сучасна медицина показує успіхи у лікуванні проявів ВІЛ.

Правила проведення процедури у ВІЛ-інфікованих

За необхідності здачі як загального аналізу крові, а й інших аналізів можливий один забір крові, наприклад, з вени. При такому поєднанні важливо чітко визначитися із місцем забору крові. Або з вени, або з пальця.

Для того щоб результативність аналізу була точною, необхідно утриматися від прийому їжі за 12 годин до здачі аналізу. Велике значення має лабораторна установа, де проходить процедура. Найкраще здавати аналіз в одному місці, з однаковими умовами. Таким чином, фахівець отримуватиме коректніші дані. До умов здачі крові відносять час. Виберіть собі конкретний період, коли проходитиме процедура.

При здачі капілярної крові із пальця варто використовувати ланцет. Його перевага полягає в досить гострій, тонкій голці. Використовуючи скарифікатор, пацієнт відчуває біль. Такий стан характерний, адже на кінці пальця знаходяться нервові закінчення. Вартість ланцету більше від скарифікатора.

Висновки

У разі ВІЛ – інфікування важлива рання діагностика. Загальний аналіз крові є методом її проведення.

Ця процедура відрізняється своєю доступністю, високою результативністю, швидкістю проведення. Цей захід профілактики допоможе контролювати стан свого здоров'я, вчасно виявити захворювання.

Як позбутися варикозу

Всесвітня організація охорони здоров'я офіційно оголосила варикоз однієї з найнебезпечніших масових хвороб сучасності. Згідно з даними статистики за останні 20 років - 57% хворих на варикоз помирають у перші 7 років після захворювання, з них 29% - у перші 3,5 року. Причини смерті відрізняються - від тромбофлебіту до трофічних виразок і викликаних ними ракових пухлин.

Про те, як урятувати своє життя, якщо вам поставили діагноз «варикоз», в інтерв'ю розповіла голова науково-дослідного інституту флебології та академік РАМН. Повне інтерв'ю дивіться тут.

Увага

Найближчим часом ми опублікуємо інформацію.

Лімфоцити в крові: підвищені, знижені, в нормі

Нерідко, отримавши результати аналізу крові, ми можемо прочитати там висновок лікаря у тому, що підвищені лімфоцити у крові. Що це означає, чи небезпечне це захворювання, і чи можна його вилікувати?

Що таке лімфоцити?

Всі білі клітини крові, що виконують імунну функцію, звуться лейкоцитів. Вони поділяються на кілька категорій:

Кожна з цих груп виконує певні завдання. Якщо порівняти імунні сили організму з військом, то еозинофіли, базофіли та моноцити – це спеціальні роди військ та важка артилерія, нейтрофіли – це солдати, а лімфоцити – це офіцери та гвардія. По відношенню до загальної кількості лейкоцитів кількість клітин даного типу у дорослих становить у середньому 30%. На відміну від більшості інших лейкоцитів, які, зіткнувшись з інфекційним агентом, зазвичай гинуть, лімфоцити можуть діяти багаторазово. Отже, вони забезпечують тривалий імунітет, інші лейкоцити – короткочасний.

Лімфоцити разом із моноцитами відносяться до категорії агранулоцитів – клітин, у яких відсутні зернисті включення у внутрішній структурі. Вони можуть існувати довше, ніж інші клітини крові – іноді кілька років. Їхнє руйнування, як правило, здійснюється в селезінці.

За що відповідають лімфоцити? Вони виконують найрізноманітніші функції, залежно від спеціалізації. Вони відповідають як за гуморальний імунітет, пов'язаний з виробленням антитіл, так і за клітинний, пов'язаний із взаємодією з клітинами – мішенями. Лімфоцити поділяються на три основні категорії – T, B та NK.

T-клітини

Вони становлять приблизно 75% всіх клітин даного типу. Їхні зародки утворюються в кістковому мозку, а потім мігрують у вилочкову залозу (тимус), де і перетворюються на лімфоцити. Власне, про це говорить і їхня назва (Т позначає тимус). Їхня найбільша кількість спостерігається у дітей.

У тимусі T-клітини «проходять навчання» та отримують різні «спеціальності», перетворюючись на лімфоцити наступних типів:

Т-клітинні рецептори,
T-кілери,
Т-хелпери,
Т-супресори.

B-клітини

Серед інших лімфоцитів їхня частка становить приблизно 15%. Утворюються в селезінці та кістковому мозку, потім мігрують у лімфатичні вузли та концентруються в них. Їхня основна функція – забезпечення гуморального імунітету. У лімфатичних вузлах клітини типу B "знайомляться" з антигенами, "представленими" ним іншими клітинами імунної системи. Після цього вони починають процес утворення антитіл, що агресивно реагують на вторгнення чужорідних речовин або мікроорганізмів. Деякі В-клітини мають «пам'ять» до чужорідних об'єктів і можуть зберігати її протягом багатьох років. Таким чином, вони забезпечують готовність організму зустріти у всеозброєнні «ворога» у разі його повторної появи.

NK-клітини

Частка NK-клітин серед інших лімфоцитів становить приблизно 10%. Цей різновид виконує функції, багато в чому схожі з функціями T-кілерів. Проте їх можливості набагато ширші, ніж у останніх. Назва групи походить від словосполучення Natural Killers (Природні вбивці). Це справжній антитерористичний спецназ імунітету. Призначення клітин – знищення клітин організму, що народжені, насамперед, пухлинних, а також уражених вірусами. При цьому вони здатні знищувати клітини, недоступні для Т-кілерів. Кожна NK-клітина «озброєна» спеціальними токсинами, смертельними для клітин-мішеней.

Чим погана зміна лімфоцитів у крові?

З вищесказаного може здатися, що чим більше цих клітин у крові, тим вище має бути імунітет у людини, і тим вона має бути здоровішою. І часто стан, коли лімфоцити підвищені – це справді позитивний симптом. Але практично все буває не так просто.

Насамперед, зміна кількості лімфоцитів завжди вказує на те, що в організмі не все гаразд. Як правило, вони виробляються організмом не просто так, а для боротьби із якоюсь проблемою. І завданням лікаря є дізнатися, про що говорять підвищені кров'яні тільця.

Крім того, зміна кількості білих кров'яних тілець може означати, що порушився механізм, завдяки якому вони з'являються в крові. А з цього випливає, що система кровотворення також схильна до якоїсь хвороби. Підвищений рівень лімфоцитів у крові називається лімфоцитозом. Лімфоцитоз буває як відносний, і абсолютний. При відносному лімфоцитозі не змінюється загальна кількість лейкоцитів, проте збільшується кількість лімфоцитів щодо інших різновидів лейкоцитів. При абсолютному лімфоцитозі збільшуються і лейкоцити, і лімфоцити, тоді як ставлення лімфоцитів до інших лейкоцитів може змінюватися.

Стан, у якому спостерігаються знижені лімфоцити у крові, називається лімфопенією.

Норми лімфоцитів у крові

Ця норма змінюється залежно віку. У маленьких дітей, як правило, відносна кількість цих клітин вища, ніж у дорослих. З часом цей параметр зменшується. Також у різних людей може сильно відхилятися від середнього значення.

Норми лімфоцитів для різного віку.

Як правило, про лімфоцитоз у дорослих говорять у тому випадку, якщо абсолютна кількість лімфоцитів перевищує 5х109/л, а від загальної кількості лейкоцитів кількість цих клітин становить 41%. Мінімально допустимим значенням вважається 19% та 1х109/л.

Як визначити рівень лімфоцитів

Для визначення цього параметра достатньо скласти загальний клінічний аналіз крові. Аналіз здається натще, перед здаванням протягом дня не слід займатися фізичними навантаженнями, немає жирної їжі, протягом 2-3 годин – не курити. Кров загального аналізу зазвичай береться з пальця, рідше – з вени.

Загальний аналіз крові дозволяє дізнатися, як співвідносяться між собою різні типи білих клітин крові. Це співвідношення називається лейкоцитарною формулою. Іноді кількість лімфоцитів прямо вказується на розшифровці аналізу, але часто розшифровка містить лише англійські скорочення. Тому знайти потрібні дані в аналізі крові необізнаній людині часом буває непросто. Як правило, необхідний параметр вказується як LYMPH в аналізі крові (іноді також LYM або LY). Навпаки зазвичай вказується вміст кров'яних тілець у розрахунку одиницю обсягу крові, і навіть показники норми. Цей параметр також може бути позначений як «лімфоцити абс». Також може вказуватись відсоток лімфоцитів від загальної кількості лейкоцитів. Слід також враховувати, що у різних лабораторіях можуть використовуватись різні методи аналізу, тому результати загального аналізу крові дещо відрізнятимуться у різних лікувальних закладах.

Причини лімфоцитозу

Чому підвищується вміст білих кров'яних тілець? Цей симптом може мати кілька причин. Насамперед, це інфекційні захворювання. Багато інфекцій, особливо вірусні, змушують імунну систему виробляти підвищену кількість Т-кілерів та NK-клітин. Подібний тип лімфоцитозу називається реактивним.

До вірусних інфекцій, здатних викликати підвищення лімфоцитів у крові, відносяться:

Грип,
СНІД,
Інфекційний мононуклеоз,
Герпес,
Вірусні гепатити,
Вітрянка,
Кір,
Краснуха,
Коклюш,
Аденовірусна інфекція,
Паротит.

Також підвищені лімфоцити в крові можуть спостерігатися при бактеріальних та протозойних інфекціях:

Туберкульоз,
Сифіліс,
Бруцельоз,
Токсоплазмоз.

Однак далеко не всяка бактеріальна інфекція супроводжується лімфоцитозом, оскільки багато бактерій знищуються іншими видами лейкоцитів.

Збільшення кількості білих кров'яних клітин може спостерігатися не тільки під час хвороби, але й через якийсь час одужання. Це називається постінфекційним лімфоцитозом.

Ще одна причина виникнення лімфоцитозу – захворювання кровотворної системи (лейкози) та лімфатичної тканини (лімфоми). Багато хто з них має злоякісний характер. При цих захворюваннях у крові спостерігається лімфоцитоз, проте імунні клітини є повноцінними, і можуть виконувати свої функції.

Основні захворювання лімфатичної та кровоносної систем, здатні викликати лімфоцитоз:

Лімфобластний лейкоз (гострий та хронічний),
Лімфогранулематоз,
Лімфома,
Лімфосаркому,
Мієломна хвороба.

Інші причини, здатні викликати збільшення кількості імунних клітин:

Алкоголізм;
Часте куріння тютюну;
Прийом наркотичних речовин;
Прийом деяких ліків (леводопа, фенітоїн, деякі анальгетики та антибіотики);
період перед менструацією;
Тривале голодування та дієти;
Тривале вживання їжі, багатої на вуглеводи;
Гіпертиреоз;
Алергічні реакції;
Отруєння токсичними речовинами (свинець, миш'як, дисульфід вуглецю);
Порушення імунітету;
Ендокринні порушення (мікседема, гіпофункція яєчників, акромегалія);
Ранні стадії деяких онкологічних захворювань;
Неврастенія;
Стреси;
Нестача вітаміну B12;
Травми та поранення;
Видалення селезінки;
Проживання у високогірній місцевості;
Променеві ураження;
Прийом деяких вакцин;
Надмірні фізичні навантаження.

Багато аутоімунні захворювання, тобто захворювання, при яких імунітет атакує здорові клітини організму, також можуть супроводжуватися лімфоцитозом:

Хвороба Крона,
Ревматоїдні артрити,
Системна червона вовчанка.

Лімфоцитоз також може бути тимчасовим та постійним. Тимчасовий тип захворювання зазвичай викликається інфекційними захворюваннями, травмами, отруєннями, прийомом лікарських засобів.

Селезінка та лімфоцитоз

Оскільки селезінка є органом, де розпадаються імунні клітини, її хірургічне видалення з якихось причин здатне викликати тимчасовий лімфоцитоз. Однак згодом система кровотворення приходить у норму і кількість цих клітин у крові стабілізується.

Онкологічне захворювання

Проте найнебезпечнішими причинами лімфоцитозу є онкологічні захворювання, що вражають кровотворну систему. Цю причину також не можна скидати з рахунків. І тому, якщо неможливо пов'язати симптом із якоюсь зовнішньою причиною, то рекомендується пройти ретельне обстеження.

Найпоширенішими гематоонкологічними захворюваннями, при яких спостерігається лімфоцитоз, є гострий та хронічний лімфобластні лейкози.

Гострий лімфобластний лейкоз

Гострий лімфобластний лейкоз – важке захворювання кровотворної системи, у якому у кістковому мозку утворюються незрілі імунні клітини, які можуть виконувати своїх функцій. Захворювання найчастіше вражає дітей. Одночасно із підвищенням лімфоцитів спостерігається також зниження кількості еритроцитів та тромбоцитів.

Діагностика даного типу лейкозу провадиться за допомогою пункції кісткового мозку, після якої визначають кількість незрілих клітин (лімфобластів).

Хронічний лімфоцитарний лейкоз

Цей тип захворювання найбільш характерний для людей похилого віку. При ньому спостерігається значне збільшення дисфункцій клітин B-типу. Захворювання в більшості випадків розвивається повільно, але майже не піддається лікуванню.

При діагностиці захворювання враховується насамперед загальна кількість клітин типу B. При дослідженні мазка крові легко можна вивити пухлинні клітини за характерними ознаками. Для уточнення діагнозу також проводиться імунофенотипування клітин.

Лімфоцити при ВІЛ

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) – вірус, що вражає безпосередньо клітини імунної системи та викликає важке захворювання – СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Тому наявність цього вірусу не може не відбиватися на кількості лімфоцитів у складі крові. Зазвичай, на ранніх стадіях спостерігається лімфоцитоз. Однак у міру прогресування хвороби імунна система стає дедалі слабшою, і лімфоцитоз змінюється лімфопенією. Також при СНІДі спостерігається і зменшення кількості інших кров'яних тілець – тромбоцитів та нейтрофілів.

Лімфоцити у сечі

Іноді присутність лімфоцитів може спостерігатися і в сечі, чого в нормі не повинно бути. Ця ознака вказує на наявність запального процесу в сечостатевій системі - наприклад, про сечокам'яну хворобу, бактеріальні інфекції в сечостатевих шляхах. У пацієнтів із трансплантованою ниркою наявність лімфоцитів може вказувати на процес відторгнення органу. Також ці клітини можуть з'являтися у сечі при гострих вірусних захворюваннях.

Зниження лімфоцитів – причини

Іноді може спостерігатися і ситуація, обернена до лімфоцитозу – лімфопенія, коли знижено лімфоцити. Для лімфоцитів зниження характерно у таких випадках:

Тяжкі інфекції, що виснажують запаси лімфоцитів;
СНІД;
Пухлини лімфоїдної тканини;
Захворювання кісткового мозку;
Тяжкі види серцевої та ниркової недостатності;
Прийом деяких препаратів, наприклад цитостатиків, кортикостероїдів, нейролептиків;
Радіаційний вплив;
Імунодефіцитний стан;
Вагітність.

Ситуація, коли кількість імунних клітин нижче за норму, може бути тимчасовим явищем. Так, якщо в ході інфекційної хвороби нестача лімфоцитів змінюється їх надлишком, це може говорити про те, що організм близький до одужання.

Зміни лімфоцитів у крові у жінок

Для такого параметра, як вміст лімфоцитів, немає статевих відмінностей. Це означає, що і у чоловіків і у жінок у крові має бути приблизно однакова кількість даних клітин.

При вагітності зазвичай спостерігається помірна лімфопенія. Це пов'язано з тим, що підвищені лімфоцити в крові у жінок при вагітності можуть завдати шкоди плоду, який має інший генотип у порівнянні з організмом матері. Однак у цілому кількість даних клітин не зменшується нижче за межі норми. Тим не менш, якщо це відбувається, то імунітет може бути ослаблений, і організм жінки може бути схильний до різних захворювань. А якщо кількість лімфоцитів виявляється вищою за норму, то така ситуація загрожує раннім перериванням вагітності. Таким чином, вагітним дуже важливо контролювати рівень лімфоцитів у крові. Для цього необхідно регулярно здавати аналізи як у першому, так і в другому триместрах вагітності.

У жінок причиною підвищення вмісту імунних клітин також можуть бути певні фази менструального циклу. Зокрема під час передменструального синдрому може спостерігатися незначне підвищення лімфоцитів.

Лімфоцитоз у дітей

Коли дитина з'являється на світ, рівень лімфоцитів у нього відносно низький. Однак потім організм починає посилене вироблення білих кров'яних тілець, і, починаючи з перших тижнів життя, в крові стає дуже багато лімфоцитів, набагато більше, ніж у дорослих. Це пояснюється природними причинами - адже у дитини набагато слабкіший організм, ніж у дорослої. У міру дорослішання дитини кількість даних клітин у крові знижується, і у певному віці їх стає менше, ніж нейтрофілів. Надалі кількість лімфоцитів наближається до дорослого рівня.

Однак, якщо лімфоцитів побільшало, ніж належить нормою для певного віку, то це привід для занепокоєння. Потрібно розібратися, чим викликаний лімфоцитоз. Зазвичай організм дитини дуже бурхливо реагує на кожну інфекцію, таку як ГРВІ, кір, краснуха, виділяючи величезну кількість білих кров'яних тілець. Але коли інфекція відступає, то їхня кількість приходить у норму.

Проте слід пам'ятати, що лімфоцитоз у дітей може бути викликаний і таким тяжким захворюванням, як гострий лімфобластний лейкоз. Тому важливо регулярно перевіряти кількість білих кров'яних тілець у дитини за допомогою аналізів крові.

Симптоми лімфоцитозу

Чи виявляється лімфоцитоз якось ще, крім зміни складу крові? У тому випадку, якщо він викликаний інфекційним захворюванням, то у хворого будуть спостерігатися симптоми, характерні для цього захворювання, наприклад, жар, озноб, головний біль, кашель, висип, і т.д. Але ці симптоми є симптомами власне лімфоцитозу. Тим не менш, у деяких випадках при збільшенні лімфоцитів, викликаному неінфекційними причинами, може спостерігатися збільшення лімфовузлів та селезінки – органів, де є найбільше лімфоцитів.

Діагностика причин лімфоцитозу

При збільшенні кількості лімфоцитів причини підвищення не завжди просто виявити. Насамперед, рекомендується звернутися до лікаря-терапевта. Швидше за все, він дасть направлення на кілька додаткових аналізів – кров на ВІЛ, гепатит та сифіліс. Крім того, можуть бути призначені додаткові дослідження УЗД, комп'ютерна або магнітна томографія, рентгенографія.

Можливо, буде потрібний додатковий аналіз крові, який виключив би помилку. Для уточнення діагнозу може знадобитися така операція як пункція лімфовузла або кісткового мозку.

Типові та атипові імунні клітини

При визначенні причини збільшення лімфоцитів важливу роль відіграє визначення кількості типових та атипових різновидів клітин.

Атиповими лімфоцитами називаються кров'яні клітини, що мають інші властивості та розміри порівняно із звичайними.

Найчастіше атипові клітини спостерігаються в крові при наступних захворюваннях:

Лімфолейкоз,
Токсоплазмоз,
Пневмонія,
Вітряна віспа,
Гепатит,
Герпес,
Інфекційний мононуклеоз.

З іншого боку, при багатьох захворюваннях великої кількості атипових клітин немає:

Кір,
Паротит,
Краснуха,
Грип,
СНІД,
Аденовірусна інфекція,
Малярія,
Аутоімунні хвороби.

Використання інших параметрів крові у діагностиці

Також слід враховувати такий фактор, як швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). При багатьох захворюваннях цей параметр підвищується. Приймається до уваги і динаміка інших компонентів крові:

Загальна кількість лейкоцитів (може залишатися незмінною, зменшуватися або збільшуватися),
Динаміка кількості тромбоцитів (збільшення чи зменшення),
Динаміка кількості еритроцитів (збільшення чи зменшення).

Збільшення загальної кількості лейкоцитів при одночасному збільшенні лімфоцитів може свідчити про лімфопроліферативні захворювання:

Лімфолейкоз,
Ліфогранулематоз,
Лімфома.

Також цей стан може бути характерним для:

гострих вірусних інфекцій
гепатитів,
ендокринних захворювань,
туберкульозу,
бронхіальної астми,
видалення селезінки,
цитомегаловірусної інфекції,
кашлюку,
токсоплазмозу,
бруцельозу.

Відносний лімфоцитоз (при якому загальна кількість лейкоцитів залишається постійним) зазвичай характерний для важких бактеріальних інфекцій, таких як черевний тиф.

Крім того, він зустрічається у разі:

Ревматичні захворювання,
Гіпертиреоз,
Хвороби Аддісона,
Спленомегалії (збільшення селезінки).

Зниження загальної кількості лейкоцитів на фоні збільшення кількості лімфоцитів можливе після перенесених тяжких вірусних інфекцій або на їхньому фоні. Пояснюється це явище виснаженням резерву клітин швидкого імунітету, насамперед, нейтрофілів та збільшенням клітин тривалого імунітету – лімфоцитів. Якщо це так, то, як правило, ця ситуація є тимчасовою, і кількість лейкоцитів незабаром має прийти в норму. Також подібний стан речей характерний для прийому деяких медикаментів та отруєнь.

Зменшення кількості еритроцитів на тлі лімфоцитозу зазвичай характерне для лейкозу та захворювань кісткового мозку. Крім того, онкологічні захворювання кісткового мозку зазвичай супроводжуються дуже великим збільшенням лімфоцитів - приблизно в 5-6 разів вище за норму.

Одночасне збільшення кількості еритроцитів та лімфоцитів може спостерігатися у затятих курців. Співвідношення різних типів лімфоцитів може мати діагностичне значення. Наприклад, при мієломі збільшується насамперед кількість клітин типу B, при інфекційному мононуклеозі – типів T та B.

Лікування та профілактика

Чи потрібно лікувати лімфоцитоз? У тому випадку, якщо лімфоцити збільшені через якісь захворювання, наприклад, інфекційні, то лікування самого симптому не потрібне. Слід звернути увагу на лікування хвороби, яка його спричинила і лімфоцитоз пройде сам собою.

Інфекційні захворювання лікуються за допомогою антибіотиків чи антивірусних засобів, а також протизапальних препаратів. У багатьох випадках достатньо лише забезпечити лімфоцитам комфортні умови для боротьби з інфекцією – дати організму відпочинок, правильно харчуватися та пити багато рідини, щоб вивести токсини з організму. І тоді лімфоцити, як солдати армії, що перемогла, «розійдуться по будинках», і їх рівень у крові знизиться. Хоча це може статися не наступного дня після закінчення хвороби. Іноді слід від перенесеної інфекції як лімфоцитозу може спостерігатися протягом декількох місяців.

Зовсім інша справа – лейкози, лімфоми чи мієломи. Вони не пройдуть «власними силами», а для того, щоб хвороба відступила, необхідно докласти багато зусиль. Стратегію лікування визначає лікар – це може бути хіміотерапія, і променева радіотерапія. У найважчих випадках використовується пересадка кісткового мозку.

Тяжкі інфекційні захворювання, такі як туберкульоз, мононуклеоз, СНІД, також вимагають ретельного лікування за допомогою антибіотиків та антивірусних засобів.

Все, що було сказано про лікування лімфоцитозу, є справедливим і щодо профілактики даного стану. Специфічної профілактики воно не вимагає, важливо зміцнювати організм загалом та імунітет зокрема, правильно харчуватися, уникати шкідливих звичок, вчасно лікувати хронічні інфекційні захворювання.

Лейкоцити при ВІЛ значно змінюють свій рівень – це пов'язано з тим, що першими уражаються клітини та білки, відповідальні за боротьбу із захворюваннями. Саме завдяки цим змінам стає можливим обчислити вірус імунодефіциту на самому початку його розвитку, не чекаючи появи характерних ознак.

Параметри загального аналізу крові

Загальний аналіз крові - це звичайний аналіз, який береться з пальця та розглядає наступні параметри:

Рівень лейкоцитів.
Рівень еритроцитів та ШОЕ.
Рівень гемоглобіну.

Як правило, люди, які страждають на ВІЛ-інфекцію, мають такі особливості:

	Тип білка/клітини	Зміни
Лейкоцити	Лімфоцити	Підвищено на ранніх етапах хвороби. Це нормальна реакція на проникнення в організм вірусу, які лімфоцити намагаються з ним боротися. Такий стан називається лімфоцитоз. Другий етап розвитку захворювання – лімфопенія, або зменшення рівня лімфоцитів. Природний опір організму подолано вірусом.
	Нейтрофіли	Знижено. Цей тип кров'яних тілець виробляється у кістковому мозку і свідчить про серйозну поразку вірусом. Такий стан називається нейтропенією.
	Тромбоцити	Знижено. Вони відповідають за рівень згортання крові, і при зменшенні їх кількості зростає небезпека кровотеч. Така проблема називається тромбоцитопенією.
	Гемоглобін	Низький. Це спричинено погіршенням роботи еритроцитів та зниженням їх кількості. Сприяє розвитку вірусу, оскільки опір органів, які не отримують достатньої кількості кисню, знижений. Такий стан називається анемією.

Носіям ВІЛ слід робити загальний аналіз крові кожні 3 місяці – це дозволяє відслідковувати перебіг хвороби та вчасно вживати терапевтичні дії, якщо вона починає розвиватися швидше, ніж звичайно.

Зміни рівня лейкоцитів – неоднозначна ознака ВІЛ-інфекції

Патологічні процеси, що спричиняють підвищення лейкоцитів:

Запальні захворювання, під час яких йдуть гнійні процеси.
Захворювання, що спричиняють некроз тканин: інфаркти, інсульти, опіки.
Інтоксикація.
Гіпоксемічні захворювання.
Розвиток злоякісних пухлин.
Розвиток лейкозів.
Захворювання, що спричиняють імунні реакції.

Фізіологічні процеси, що викликають підвищення лейкоцитів:

Прийняття білкової їжі у великій кількості.
Сильний стрес.
Сильний емоційний стрес.
Перегрів чи переохолодження організму.

Патологічні процеси, що викликають зниження лейкоцитів:

Вірусні інфекції.
Бактеріальні та протозойні інфекції.
Генералізовані інфекції.
Аутоімунні захворювання.
Алейкемічні лейкози.
Захворювання ендокринної системи.
Синдром гіперспленізму.

Саме собою зміни лейкоцитарного рівня ще не свідчить про якусь певну хворобу. Саме тому, зазвичай, потрібні додаткові аналізи.

Аналіз рівня CD4. Аналіз на вірусне навантаження

Аналіз на CD4

Аналізуючи CD4, важливо враховувати такі особливості:

наявність фізичних та емоційних стресів у пацієнта;
його харчування;
час забору крові.

Норми рівня CD4 виглядають так:

Саме показник, що коливається від 0 до 3,5, у поєднанні зі зниженням рівня лейкоцитів стає однозначним вказівником на необхідність здійснення антиретровірусної терапії.

Аналіз на вірусне навантаження

Аналіз на вірусне навантаження зазвичай дає можливість остаточно діагностувати наявність ВІЛ в організмі.

ВІЛ не передається через побутові предмети, і заразитися в побуті досить складно.

Переваги

ВІЛ та СНІД

Важливо знати: за загальним аналізом крові можна визначити їсти ВІЛ чи ні.

Зміни у результатах при інфікуванні ВІЛ

Збудник у разі проведення дослідження не вдасться виявити. Показники у своїй змінюються.

Лімфоцити знаходяться у підвищеному стані на початковому етапі розвитку хвороби. Імунна система бореться, організм не виснажений. Через підвищений показник виникає лімфоцитоз.
З поступовим розвитком захворювання спостерігається зменшення кількості лімфоцитів. Ретро вірус активується при зменшенні Т – лімфоцитів. Зокрема, нормальний показник дорослої людини становить 20 – 40 %, для дітей – 30 – 60 %.
Першими розпочинають боротьбу при зараженні нейтрофілами, або гранулярними лейкоцитами. Активізується фагоцитоз, нейтрофіли при цьому зменшуються у кількості. Діагностика показує нейтропетію.
Основне завдання мононуклеарів полягає у знищенні патогенних мікроорганізмів. У випадку, коли людина здорова, вони не будуть виявлені в оцінці результатів здачі аналізу.
Гемоглобін у цьому випадку буде знижений. Це вказує на анемію, або лейкоз. Спостерігається збільшення рівня ШОЕ.
Спостерігається зменшення тромбоцитів, що впливають на показник згортання. Через таку клінічну картину, люди з ВІЛ страждають на кровотечі внутрішнього та зовнішнього характеру.

Загальний аналіз крові

Завдяки аналізам лікар проводить постійний контроль хворого, розглядає зміни, призначає ефективний курс терапії.

Закономірності у загальному аналізі крові у ВІЛ-інфікованих

Порушення у показниках лейкоцитів на тлі зміни нормальної згортання крові вказує на аномальний розвиток.

Показання

Крім ознак захворювання, призначають аналіз перед плановими операціями. За допомогою такого заходу фахівець повною мірою оцінює стан згортання крові. Це допомагає мінімізувати ризик виникнення кровотеч як під час, так і після оперативного втручання.
У разі планування, або вже стану вагітності необхідна здача аналізу. Надалі, при годівлі дитини, підтвердження ВІЛ, плід інфікується. При проходженні по родових шляхах існує велика ймовірність зараження малюка.
При отриманні крові з іншої людини вам призначають загальний аналіз крові.
Ця процедура необхідна після зробленого тату, пірсингу на місці з нестерильними умовами.
Найчастіше обстеження необхідно після незахищеного статевого контакту з малознайомою людиною.
Працівники у галузі медицини перебувають у зоні підвищеного ризику, адже постійно працюють із предметами хірургічного характеру.
За певних сигналів організму, патології фахівці рекомендують здавати загальний аналіз крові.

Симптоми

Дані аналізу

Спостерігаються порушення при ВІЛ – інфікуванні у роботі імунної системи:

розвиток туберкульозу, герпесу, або, наприклад, пневмонії. Найчастіше курс терапії не допомагає;
підвищення температури, діарея впродовж тривалого проміжку часу;
однією з ознак захворювання є надмірна пітливість ніч;
порушення у сфері обмінних процесів. Через це пацієнт спостерігає різку втрату ваги. Серед інших проявів виділяють апатію та хронічну втому.

Сучасна медицина показує успіхи у лікуванні проявів ВІЛ.

Правила проведення процедури у ВІЛ-інфікованих

При зараженні важливо пам'ятати про періодичність здачі аналізу. Один раз на квартал людина проходить цю процедуру. Це допомагає стежити за динамікою розвитку захворювання, вносити корективи до лікувального процесу, залежно від його ефективності.
За необхідності здачі як загального аналізу крові, а й інших аналізів можливий один забір крові, наприклад, з вени. При такому поєднанні важливо чітко визначитися із місцем забору крові. Або з вени, або з пальця.

Висновки

У разі ВІЛ – інфікування важлива рання діагностика. Загальний аналіз крові є методом її проведення.

У діагностиці ВІЛ важливу роль відіграє якомога раннє виявлення захворювання у людини. Призначається низка аналізів. Чи покаже загальний аналіз крові СНІД та ВІЛ? По одному цьому аналізу неможливо встановити діагноз, необхідно буде проведення інших високоспецифічних досліджень.

Однак у розгорнутому аналізі є деякі показники, зміни яких характерні для зараження цим вірусом. Загальний аналіз крові не може бути в нормі, якщо людина заражена ВІЛ-інфекцією.

Будь-яке захворювання відбивається на якісному та кількісному складі біоматеріалів пацієнта (крові, сечі, слини та ін.). І загальний аналіз крові (ОАК) за ВІЛ – не виняток. Завдання даного лабораторного дослідження – визначити стан імунітету, який значно змінюється під час ураження ВІЛ-інфекцією.

ОАК є початковим скринінговим методом обстеження пацієнтів щодо інфікування вірусом ВІЛ. Його переваги:

низька вартість проведення дослідження;
швидке отримання результату;
зміни у біоматеріалі при ВІЛ-інфекції дуже показові.

Завдяки цьому дослідженню роблять висновок про стан здоров'я людини або відправити його на подальше обстеження, або виставити діагноз «Здоров».

Аналізи крові на ВІЛ призначають у таких випадках:

Госпіталізація до стаціонару для планового оперативного втручання. При цьому необхідно здавати кров з метою мінімізувати ризик зараження медичного персоналу. виконується за підвищених заходів захисту.
При настанні або у процесі планування вагітності. Для вагітних норма здачі аналізу на ВІЛ – три рази на . Діагностика робиться з метою запобігання зараженню плода внутрішньоутробно, при пологах та в процесі грудного вигодовування. У вищезазначених випадках вірус передається дитині з великою часткою ймовірності.
Наявність ознак інших інфекційних захворювань часто . До них відносяться: пневмоцистна пневмонія, герпес-інфекція, туберкульозні ураження внутрішніх органів.
Після можливого інфікування при . Людина самостійно звертається до поліклініки, де їй в умовах повної анонімності проводять дослідження.
Поява у пацієнта без видимої причини таких симптомів, як різке схуднення, апатія, постійна втома, пітливість ночами, періодична безпричинна до 37,5 ° С, .
Діагностика крові для тестування ВІЛ-інфекції роблять щорічно медичним працівникам, які мають безпосередній контакт із біологічними рідинами пацієнтів.

У перерахованих вище ситуаціях незалежно від того, що показує загальний аналіз крові, додатково проводять специфічні дослідження на ВІЛ: або імуноблот.

Закономірності та зміни в ОАК у ВІЛ інфікованих

Присутність збудників ВІЛ-інфекції не можна визначити у загальному аналізі крові, але помітні деякі ознаки розвитку хвороби.

Лімфоцити

Нормальний вміст цих клітин - 25-40% або 1,2-3×109/л. На початку розвитку захворювання спостерігається збільшення цього показника (лімфоцитоз) за рахунок посиленої боротьби організму з вірусною інфекцією. Коли хвороба прогресує та вражає імунну систему людини, виявляється критичне зниження рівня лімфоцитів у крові (лімфопенія). При ВІЛ зменшується переважно фракція Т-лімфоцитів.

Нейтрофіли

Цей різновид лейкоцитів активізується безпосередньо після зараження вірусом. Нейтрофіли здійснюють процес фагоцитозу (поглинання вірусних клітин). Це згодом призводить до їх руйнування та зменшення їх кількості – нейтропенії. Норма вмісту даних клітин - 45-70% або 1,8-6,5×109/л. Зниження кількості нейтрофілів у крові не специфічне для ВІЛ-інфекції, оскільки феномен спостерігається при всіх інфекційно-запальних захворюваннях.

Мононуклеари

Дані атипові клітини (лімфоцити з одним ядром) є різновидом лейкоцитів. З'являються мононуклеари в аналізі крові при потраплянні до організму інфекційних агентів (вірусів чи бактерій). У нормі цих імунних клітин у біоматеріалі не повинно бути.

Тромбоцити

Тромбоцити відіграють важливу роль у процесах згортання крові. У нормі у дорослої людини є від 150 до 400×10 9 /л кров'яних пластинок. кількість тромбоцитів знижується. Клінічно цей факт проявляється розвитком різних видів кровотеч: внутрішніх, зовнішніх; виникненням петехій (дрібноточковий висип) на шкірі та крововиливів на слизових.

Еритроцити

Цей показник менш специфічний при зараженні вірусом імунодефіциту людини. Кількість червоних кров'яних тілець найчастіше при цій патології зменшується. Відбувається дія за рахунок впливу вірусу на кістковий мозок, в якому відбувається кровотворення. Нормою вважається вміст еритроцитів у біоматеріалах кількості 3,7-5,1×1012/л.

Однак іноді в ОАК при імунодефіциті виявляється збільшення кількості еритроцитів. Відбувається це при легеневих захворюваннях, що супроводжують розвиток ВІЛ-інфекції. До таких хвороб відносять пневмонію та туберкульоз.

Гемоглобін

Часто за ВІЛ виявляється зниження рівня гемоглобіну, що свідчить про розвиток залізодефіцитної анемії. Гемоглобін – залізовмісний білок – розташований на поверхні еритроцитів і бере участь у доставці кисню до всіх клітин організму. При зниженні кількості тканини страждають від гіпоксії (дефіциту кисню). Клінічно анемія проявляється слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри, почастішанням серцебиття. У нормі рівень гемоглобіну становить 130-160 г/л – 120-140 г/л.

Швидкість осідання еритроцитів

За інфікування ВІЛ спостерігається значне підвищення цього показника. У нормі у чоловіків ШОЕ становить від 1 до 10 мм/год, у жінок – від 2 до 15 мм/год. Прискорення ШОЕ не є специфічним для вірусного ураження. Подібна ознака характерна для будь-яких інфекційно-запальних процесів в організмі.

Іноді при ВІЛ-інфекції ШОЕ може кілька років не підвищуватись, а потім різко збільшитися.

Таким чином, загальний аналіз крові не дозволяє на 100% виявити наявність та визначити стадію розвитку ВІЛ-інфекції. Проте цей метод дослідження важливий для лікарів на початкових етапах діагностування захворювання.

Зараження вірусом імунодефіциту ще є для людини вироком. Раннє виявлення його присутності в організмі та своєчасний початок прийому антиретровірусних препаратів дозволяє не допустити активації патологічного процесу та, власне, розвитку СНІДу. Із завданнями ранньої діагностики розвитку ускладнень досить успішно справляється дослідження крові. Зокрема, її загальний аналіз за ВІЛ-статусу пацієнта.

Чи може загальний аналіз крові показати ВІЛ?

Досить поширеним питанням є: чи змінюється загальний аналіз крові при ВІЛ? Слід пам'ятати, що самого збудника проведення клінічного дослідження не здатне ідентифікувати, але при загальному аналізі крові можна виявити ВІЛ-статус обстежуваного пацієнта. Запідозрити наявність інфекції можна за характерними змінами основних показників.

Насамперед змінюються у загальному аналізі крові при ВІЛ-інфекції показники, що відображають вміст рівня лейкоцитарних клітин, оскільки саме імунна система є головною мішенню для хвороботворного агента. Паралельно загальний аналіз крові при ВІЛ виявляє відхилення від норми та з боку інших формених елементів.

Які відбуваються зміни у загальному аналізі крові при ВІЛ?

Проводячи загальний аналіз крові у ВІЛ-хворого, фахівці виявляють:

Лімфопенію – зниження кількості лімфоцитів. Саме зменшення вмісту Т-лімфоцитів одна із головних ознак активації ретровірусу.
Лімфоцитоз – зміна лейкоцитарної формули, зумовлена збільшенням кількості лімфоцитів.
Нейтропенія - зменшення числа нейтрофілів, тобто гранулярних лейкоцитів, які першими з усіх видів захисних клітин вступають у боротьбу з патогенними агентами, активуючи механізми фагоцитозу.
Підвищення концентрації атипових клітинних форм - мононуклеарів, що мають деякі морфологічні ознаки моноцитів, їх основним завданням є знищення бактерій і мікробів.
Збільшення ШОЕ.
Анемію, обумовлену зменшенням гемоглобіну - залізовмісного білка, здатного вступати у взаємодію Космосу з вуглекислим газом, цим забезпечуючи здійснення клітинного газообміну.
Порушення процесів згортання, обумовлених катастрофічним падінням рівня тромбоцитів.

Загальний аналіз крові у ВІЛ-інфікованих пацієнтів є одним із пріоритетних видів лабораторного обстеження, що дозволяє контролювати динаміку загального стану організму. Відштовхуючись від змін, що показує загальний аналіз крові при ВІЛ, фахівці призначають проведення тих чи інших діагностичних заходів.

У яких випадках проводять загальний аналіз крові на ВІЛ?

Проведення клінічного дослідження даного типу є фундаментальним методом обстеження у лабораторній діагностиці, оскільки воно дозволяє виявити початок практично будь-якого захворювання навіть у період інкубації, коли зовнішні прояви патології не спостерігаються. Якщо в організмі людини, що обстежується, присутній хвороботворний агент, у тому числі і ВІЛ, загальний аналіз крові дає можливість розпочати лікувальні заходи вчасно.

Специфічність вірусу імунодефіциту полягає в тому, що людина може роками бути її носієм і при цьому будь-які зовнішні ознаки інфікування у неї будуть відсутні. Досить часто пацієнт дізнається про своє зараження випадково під час проведення планового лабораторного дослідження, коли фахівці, знаючи, як ВІЛ впливає загальний аналіз крові, і, помітивши відхилення від норми, призначають додаткове обстеження.

Існує певна категорія пацієнтів, які входять до групи підвищеного ризику виявлення у них факту контамінування вірусом імунодефіциту. Проведений загальний аналіз крові покаже у ВІЛ-інфікованих людей зміни клінічних показників, що допоможе своєчасно розпочати у них специфічну антиретровірусну терапію, загальмувавши активацію вірусу на роки.

При ВІЛ-інфекції загальний аналіз крові допоможе виявити ранні ознаки її наявності у людей, які входять до групи ризику цієї недуги внаслідок присутності таких станів:

наявність у пацієнта у минулому незахищених інтимних контактів із випадковими партнерами;
підозра використання нестерильного інструментарію під час проведення інвазивних процедур, зокрема, здійснення ін'єкцій багаторазовими голками;
зниження захисних сил організму, що проявляється у дуже частому виникненні простудних захворювань, а також одномоментному розвитку кількох нозологічних форм, наприклад, активації вірусного герпесу, туберкульозу та пневмонії;
значна втрата ваги за досить короткий проміжок часу без будь-яких видимих причин;
наявність підвищеного потовиділення у нічний час протягом тривалого часу;
напади невралгічних болів, що часто виникають;
розвиток синдрому хронічної втоми, стан загальної слабкості, нездужання;
тривалий розлад травлення, порушення випорожнень, проноси без видимих ознак отруєння.

Крім цих випадків, проведення даних лабораторних аналізів та тестів (загальний крові та ВІЛ) в обов'язковому порядку показано:

вагітним жінкам та тим, які лише планують зачаття;
медичних працівників;
пацієнтам перед проведенням оперативного лікування;
категорії пацієнтів, які в минулому були екстрені операції або гемотрансфузії.

Що у людей, інфікованих на ВІЛ, показує клінічний аналіз крові?

Фахівці знають, що за ВІЛ-інфекції (СНІД) показує загальний аналіз крові (ОАК). Тому лікар при виникненні найменших сумнівів щодо статусу пацієнта може направити його на проведення додаткового обстеження. Насторожує спеціаліста насамперед порушення лейкоцитарної формули, яке протікає на тлі зміни показників згортання.

Також приводом для занепокоєння може бути підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) без будь-яких ознак вираженої інфекції в організмі пацієнта.

Чи впливає ВІЛ на загальний аналіз крові із вени? Вірус імунодефіциту призводить до розвитку супутніх патологічних станів, що відображаються у даних лабораторного дослідження, у тому числі і при здачі матеріалу з венозного русла. Тому при виявленні відхилень від норми в результатах аналізів без видимої причини лікар призначає більш детальне обстеження, включаючи спеціальний тест на ретровірус.

Чи можна здавати аналізи на ВІЛ із пальця?

Зіткнувшись із необхідністю пройти обстеження для визначення імунодефіциту, багато пацієнтів задають питання: як загальний (клінічний) аналіз крові при ВІЛ (СНІД) допоможе у питаннях діагностики, як він здається та розшифровується?

Сьогодні існує можливість провести аналіз крові з пальця на ВІЛ-інфекцію не лише в умовах спеціалізованих лікувальних закладів, а й навіть удома. Матеріал беруть для проведення експрес-тесту на ВІЛ із пальця. Для цього попередньо робиться прокол за допомогою спеціального одноразового ланцета, що входить до комплекту. В даному випадку проба крові, що обстежується, з пальця покаже ВІЛ протягом короткого проміжку часу (через всього 10-15 хвилин). Ефективність – 97 – 99%.

За допомогою звичайного клінічного аналізу вдається нехай і не точно визначити розвиток імунодефіциту, але хоча б запідозрити наявність інфекції в організмі, що важливо для ранньої