Жаргона лексика (жаргонізми) - це слова, вживання яких властиво людям, що утворюють відокремлені соціальні групи, тобто це слова та висловлювання, що зустрічаються у мовленні людей, пов'язаних певним родом діяльності, способом проведення часу.
У минулому були поширені соціальні жаргони (жаргонний мову дворянських салонів, мова купецтва, мова дуже дрібних торговців).
У наш час зазвичай говорять про жаргон людей певної професії, про студентський, шкільний, взагалі молодіжний жаргон. Наприклад, для молодіжного середовища характерні такі жаргонізми: бабки – гроші; кльовий - особливий, дуже добрий; сачкувати - ледарити; хата – квартира; стипуха - стипендія та ін.
Жаргонізмами є деякі переосмислені слова загальнонародної лексики: тачка - автомобіль; злиняти - непомітно піти; предки - батьки та ін.
Жаргони дуже нестійкі, вони змінюються порівняно швидко і є прикметою певного часу, покоління, причому у різних місцях жаргон людей однієї й тієї категорії може бути різним. Жаргонізми володіють експресією, тому іноді використовуються в художній літературі як засіб створення образу, переважно негативного. Прикладами можуть бути деякі твори JI. Н. Толстого, Н. Г. Помяловського, В. М. Шукшина, Д. А. Граніна, Ю. М. Нагібін та ін.
Великий інтерес зараз викликає специфічний жаргон знавців обчислювальної техніки і просто людей, які захоплюються комп'ютерними іграми (ми називатимемо його комп'ютерний жаргон), який почав формуватися одночасно з професійною мовою програмістів. Комп'ютерний жаргон містить лексику, що відрізняється від розмовної, грубо-фамільярним забарвленням. У ньому, як і професійної лексиці програмістів, чимало англицизмів. Проте іншомовні запозичення аж ніяк не єдине джерело поповнення жаргону комп'ютерників. Деякі слова даної лексичної системи запозичені з жаргонів інших професійних груп: наприклад, чайник (недосвідчений програміст) та двигун (алгоритм – ядро) комп'ютерної програми) взяті з жаргону автомобілістів, де вони. позначають відповідно недосвідченого водія та автомобільний двигун. Жаргонізм марушник (програміст, що використовує мову програмування «макроассемблер») є лексичним запозиченням із кримінального арго, в якому слово «мокрошник» має значення «вбивця». Тачкою у міському фольклорі називається автомобіль, а комп'ютерний жаргон це слово перейшло зі значенням 'комп'ютер'. Так, про комп'ютер Pentium-200 кажуть: "Модна тачка з двосотим мотором". Трапляється, що запозичення семантично змінюються. Це відбувається, наприклад, внаслідок метафоричного перенесення. Так, слово мофон у молодіжному інтержаргоні означає магнітофон, а комп'ютерному жаргоні мофоном може бути названий будь-який пристрій з магнітною стрічкою (скажімо, стріммер). Подібність у значенні, виходячи з якого відбувається перенесення, - це магнітна стрічка, що дозволяє записувати інформацію. Більшість жаргонних систем продуктивним виявився спосіб метафоризації. З його допомогою в комп'ютерному жаргоні утворені слова: млинець - компакт-диск, дані з якого зчитує комп'ютер; щур - миша радянського виробництва (дуже велика в порівнянні зі стандартною); плитка – друкована плата; реаніматор - фахівець з «пожвавлення» обчислювальної машини, що відключилася; сміття – перешкоди в термінальній або телефонній мережі.
Різновидом жаргону є арго - умовні лексичні слова та вирази, що вживаються переважно декласованими (маргінальними) елементами: перо - ніж; фанера – гроші; стояти на шухері - охороняти та ін.

Розглянемо кожен вид докладніше.

Молодіжний сленг

Молодіжний сленгу порівнянні з іншими видами жаргону дуже живою, у ньому постійно з'являються нові слова, він популярний та поширений. Вік носіїв молодіжного сленгу – молоді люди до 30-35 років. Це учні (школярі, студенти) та представники різних напрямків та рухів (панки, хіпі, байкери тощо). Приклади слів із молодіжного сленгу: бомбардує (дратує, викликає злість), красава (молодець, розумниця), кеш (готівка), факап (невдача, провал).

Детальний розгляд та приклади - на сторінці молодіжного сленгу.

Професійний сленг

Це слова, які можна почути у мові людей тієї чи іншої професії. Вони замінюють багато літературних слів. В яку область ви б не прийшли працювати так чи інакше до вашої мови будуть входити сленгові слова, що стосуються цієї професії.

Наприклад, лікаря: білочка – галюцинації пацієнта під час запою; завести серце – відновити серцевий ритм після зупинки; кесареня - дитина, яка з'явилася на світ в результаті кесаревого розтину та ін.

Або тих, хто займається комп'ютером: IP-адреса, баги - помилки в програмі, недоробки; комп завис - комп'ютер відповідає на команди; лінк - гіперпосилання, кликати - натискати мишку та ін.

Табірний сленг чи арго

Табірним жаргоном (арго, злодійський жаргон) користуються люди, поставлені в особливі життєві умови. У їхніх словах позначився страшний побут місць ув'язнення. Злочинці, злодії, бродяги користуються засекреченою штучною мовою злочинного світу: зек - ув'язнений, шмон - обшук, баланда - юшка, вишка - розстріл, стукач - донощик та ін.

Вживання у мові

Жаргонізми відносяться до слів, які вийшли за межі нормативної літературної мови. Вони стали синонімами багатьма словами, але залишалися не визнаними основною частиною інтелігентних культурних людей.

Багато жаргонізми (або сленгові слова) засмічують нашу мову, заважають нормальному спілкуванню людей різних професій, поколінь, соціальних верств. Дуже часто, який завжди виправдане, вживання у мові сленговых слів із вульгарним відтінком свідчить про низький рівень культури людини.

Недостатня вивченість жаргонізмів, їх міграція з однієї лексичної групи в іншу відбивається на утрудненні їх вивченні лінгвістами та складанні словників.

"Жаргон" – від фр. "jargon" - мова щодо відкритої соціальної чи професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів та виразів. Це умовна мова, зрозуміла лише у певному середовищі, у ній багато штучних, іноді умовних слів та виразів. Однак, в даний час спостерігається тенденція виходу жаргону за рамки професійних або соціальних груп, що породили його, з одного боку, і збільшення прірви між літературною та жаргонною мовою, з іншого боку, що чималою мірою пов'язано з демократизацією і навіть "вульгаризацією" суспільного життя. Жаргон витісняє респектабельну мову не без засобів масової інформації та поширення масової культури, які накладають відбиток на мову всієї нації.

У ХХ столітті відбулася технічна революція, помітно прискорився темп життя, збільшився словниковий запас, адже кожному новому поняттю має відповідати щонайменше одне слово. Відповідно розширюється словниковий запас жаргону, додалися тисячі нових слів, що відобразили політичні та соціальні зміни. Нові слова і для того, щоб освіжити старі поняття.

Жаргон кидає виклик "правильного" життя, що є мовним відображенням таких соціальних явищ у молодіжному середовищі як "хіпі", "битники". Жаргон прагне збільшити темп мовлення, при цьому застосовуються скорочення, укорочені слова, абревіатури тощо. Навіть самі лінгвістичні терміни "жаргон" та "арго" все частіше стали замінюватися більш коротким - "сленг".

Але різні жаргони мають одну історію виникнення. З тлумачного словника (Володимира Даля відомо, що жаргон виник з мови коробейників-офеней. Звідси й інша назва жаргону - феня (ботать по фені). Ці торговці становили окремий клас. А так як у них завжди були різні товари та гроші, на них частенько нападали розбійники.Офені і придумали своєрідну мову, яку могли розуміти тільки вони самі, - арго.Існує також припущення, що вони виникли з майже вимерлої нації - афінян. в тому числі африканських і грецьких, ця шифрована мова передавалася дітям, онукам, правнукам, і так він простим людям сподобався, що поступово став застосовуватися жебраками, повіями, конокрадами і просто розбійниками з великої дороги, проти яких феня спочатку й замислювалася. не тільки спілкувалися, але й шифрували усну та письмову інформацію, не бажаючи розголошувати таємниці та секрети. а Калими. Так з'явився Злодійський жаргон

Більше того, вже кілька років, як у газетах пишуть, що «вчора на Миколиній горі в сауні було застрелено відомого мецената Сеня Бариги». Більше 10 років по телевізору показують серіали про те, як хороші хлопці «мочать» поганих хлопців, і не просто «мочать», а за спеціальним злодійським «зводом законів», простіше кажучи, «за поняттями».

Понад 10 років у розмовній мові існують такі слова, як "мандра", "пахан", "драйка", "стибзити", "мацати". І зовсім недавно люди стали розуміти, що блат - не мода, а хвороба, якої якщо не позбудешся, то загинеш і заразиш інших. Але це стало стилем, певною манерою: манера носити кепку, насунувши на очі, модний у злодійському середовищі одяг, хода, жестикуляція, нарешті, татуювання, на якому красується не зрозуміла простим смертним абревіатура. Часто можна зустріти афоризми, мудрі слова, написані на тілі. Наприклад: СЛОН - «смерть лягавим від ножа», ДО НОЧі - «крові немає, один чефір» (дуже міцна чайна заварка, що вживається алкоголіками під час похмілля), «жив грішно, помру смішно» та ін.

Але тут є свої принципи. Не можна наслідувати «братанів», оскільки це руйнує особливість та привабливість злодійського арго. Намірна вульгаризація видає наблатиканного, а такий ніколи не завоює визнання авторитетів.

На початку століття феня налічувала близько чотирьох тисяч слів та фраз. А сталінські репресії подарували Росії відповідні неологізми. Табірна політика створила цілий світ, шматочки якого пов'язувала ланка – Блатне арго. Відбували термін, нерідко інтелігентні талановиті люди, визнані «ворогами» народу. І частково Завдяки їм, а частково і звичайним уркам створилися неологізми, які досі існують у лексиці «братанів», а деякі увійшли до нашої мови так, що ми й не помічаємо, що це злодійський сленг: шахрай, бариг та інші. Але багато хто з них-пасивний запас, а використовується з них близько чотирьохсот.

Класики сучасності показували життя за колючим дротом так, що кожна фраза була наповнена ємним арго: Довлатов, Солженіцин, Висоцький... Їхні жаргонізми не відштовхують, а ще більше захоплюють читача.

Але це класики, а що ж звичайні зеки? Наведу приклад із листа ув'язненого 50-х:

«У живодерці малова була в нормі, мандра та розсипуха осідали в гаражі. Заварганили грузинським віником, мали і дурну одружену, і косячок. Санітари зибають на цирлах перед головним та іншими коновалами, щоб не куранули на баржу...»

Відомі лише прийменники, слова ж є незнайомими, наче інша мова. Але головне, щоби зрозумів це адресат листа. А чи одержав він його?

Арго - спеціалізовані, загальнокримінальні та тюремні мови, що виникли з потреби зберегти професійну таємницю або побутову мову від оточуючих. Такою була й мова старих російських торговців (бродячих офеней-коробейників), ремісників-відходників (шерстобітів, бляхарів, шорників), що йдуть зі своїх сіл на заробітки. Інша причина появи умовних мов - прагнення приховати чи замаскувати злочинний характер задумів і дій, зробивши промову паролем для "своїх". Слова і висловлювання арго, які у загальної промови, у художній літературі, публіцистиці, називаються арготизмами.

Сленг - своєрідне жаргонізоване просторіччя молодого покоління, суміш арготизмів, жаргонізмів та іншомовних слів.

Жаргон - соціальний різновид мови щодо відкритих групах людей, об'єднаних спільністю інтересів, занять, звичок, віку. Жаргон учнівської молоді - це здебільшого лексеми загальнокримінального та тюремного арго. Частина з них змінили своє значення і в лексиці молоді стали позначати реалії, пов'язані з іспитами та оцінками: завалитися, засипатися - не скласти іспит, залік (в арго - бути виявленим, потрапити на місці злочину); апарат - побутова техніка, комп'ютери (арго - шприц для наркотиків); розбирання - обговорення спірних питань, розгляд (часто шутл., ірон.) (в арго - бійка, інтрига).

Існує взаємозв'язок між ненормованою лексикою молоді та арготизмами криміногенного середовища. Проте з арго в молодіжний жаргон переходить набагато більше слів, ніж із жаргону в арго. Це можна пояснити, по-перше, відносною стійкістю Арго, що базується на традиціях злочинного середовища, і, по-друге, швидкою зміною лексики молодіжного жаргону, що часто залежить від впливу моди. Крім того, великий вплив на сленг школярів надають жаргони неформальних угруповань та музикантів. Відбувається це через те, що жаргон музикантів є тим соціальним діалектом, який впливає на всі інші молодіжні жаргони. Молодь захоплюється музикою, піснями і нерідко через пісні сприймає арготизми. " та ін) частково будується на блатній тематиці". Жаргон ж неформальних об'єднань - це своєрідний протест проти загальноприйнятих норм. Ця позиція зближує їх із позицією учнівської молоді.

У ХХ ст. було зафіксовано п'ять помітних змін молодіжного жаргону, три з яких пов'язані з арготизацією лексики та дві - з появою жаргонних слів англійського походження. Нині у молодіжному жаргоні переважає арготична лексика.

Жаргонізація мови притаманна як російської мови, а й багатьом іншим. Вона виникає в особливих умовах життя та спілкування груп людей. Можна говорити про мову мисливців та рибалок, спортсменів та акторів, про мову студентів та школярів. Звичайно, називаючи ті чи інші сфери соціальної мови "мовами", соціолінгвісти вживають це поняття умовно. Це не самостійні мови, а стійкі різновиди загальної мови, своєрідні словникові та фразеологічні єдності.

Так що ж є молодіжний сленг? Це змішання багатьох жаргонів: кримінального (шмонати, базарити, шмотки, стрілка...), комп'ютерного (вінди, драйв…) нормативної лексики та ненормативної: хиляти, бакланити та інші слова, утворені приєднанням матюків до жаргонних.

Лексика жаргону обмежена інтересами тих, хто його використовує. В даному випадку це мода, школа (інститут), представники протилежної статі, музика, дозвілля та інше.

Часто слова та фрази молодіжного сленгу запозичені у «колег» з-за кордону: «6лек», «6акс», «ха-ер»... Варто зауважити, що все береться з англійської, американізованої мови, але за нинішньої політики, можливо , у моду увійдуть понівечені слова німецького походження А поки що можна виділити такі групи запозичень з англійської мови:

1. Прямі придбання. Слово зустрічається в російському сленгу приблизно в такому вигляді і значенні, що і в оригіналі. Сайз – розмір, хаєр – волосся, мані – гроші.

2. Гібриди, утворені приєднанням до
іноземному кореню російських морфем (суфікса, приставки чи закінчення). Часто не змінюється значення слова: літлівський – маленький.

3. Англійські слова, які отримали нове значення під впливом російських слів. Microsoft – дрібно-м'які.

4. Слова, що звучать схоже на англійські, які використовують у тому ж значенні, що й
оригінал. Клава – клавіатура.

Жаргони та арго мають тенденцію до розпаду та загасання в умовах стабільної суспільно-економічної ситуації. А в період нестабільності господарської розрухи відзначаються його спалахи. Один із таких спалахів припадає на наш час, чим і пояснюється бурхливий розвиток усіх жаргонів, у тому числі і шкільного, аналізу якого і присвячена дана робота.

Причина появи шкільного жаргону - бажання підлітків виявити свою самостійність, показати приналежність до будь-якої групи: групі року, фанатів спорту тощо.

Жаргон – дуже прилиплива манера мови. Школярі ніби говорять так для її пожвавлення, словесної гри, тому він так і привабливий.

У лексиці шкільного жаргону представлені слова, що тематично пов'язані з наступними чотирма сферами.

1) Сфера школи.

2) Сфера дозвілля.

3) Сфера побуту.

4) Сфера оцінки.

Слова першої сфери можна поділити на такі групи:

Найменування вчителів: алгеброід, фізичка, істерічка, хімоза, фізик-шизик, дірка, реп, училка, піт.

Найменування навчальних предметів: фізра, літра, пінгліш (англійська мова), геос (геометрія), і т.д.

Найменування інших реалій навчального процесу: шпора (шпаргалка), зубрила, шамовочна (їдальня), камчатка, чукотка (задні парти), дівник (щоденник), вантажити, зашиватися, скачати, завалити, загинати.

Для слів цієї галузі характерна традиційність, стійкість. Багато слів (Такі як: діря - директор; камчатка, чукотка - задні парти; училка - вчитель; хімоза - вчитель хімії)Використовуються протягом багатьох десятиліть. Ці лексеми становлять ядро ​​шкільного жаргону, забезпечуючи його стійкість.

До сфери дозвілля можна віднести такі слова, як: видак, мафон, кліпейшн, диска, дискач, поп, рок, попса, гоп-компанія, водяра, кореша, тусовка, шухерити, замочити, махатися тощо.Для слів цієї групи характерне переважання лексем, запозичених з інших жаргонів, зокрема жаргону музикантів (меншою мірою) та неформальних груп (більшою мірою). Наприклад: кліпейшн, мафон, гопата, поп, рок, попса і т.д.(муз. жарг.); завалити, замочити, вкопати - вбити; махатися, мочитися - битися; мочити, гасити – бити; бухло – випивка; бухати - випивати(Неформ. жарг.). Слід зазначити, що останні кілька років зросла кількість лексем, що перейшли з жаргону неформальних груп у жаргон школярів. "Поява подібних слів пов'язана з культом сили та насильства, хуліганством - найчастішим видом злочину цієї молодіжної групи". Наявність таких слів у шкільному жаргоні, особливо вживання молодшими школярами, має викликати найбільшу тривогу, т.к. є проявом насильства мовленнєвому рівні. Можна сказати, що використання цих слів є вже початком бійки, хай і на вербальному рівні. Лексеми цієї групи найбільш схильні до впливу моди і є змінним компонентом шкільного жаргону.

Слова, які стосуються сфери побуту, можна розділити на кілька груп.

Лексеми, що називають частини тіла: віза, диня, картка – особа; пакші, культяпки, граблі, клешні, крила – руки; котелок, качан, кабіна, чайник – голова; лижі, шасі, ноги, гальма - ноги;для цих слів характерна максимальна традиційність. Цікаво відзначити, що багато частин тіла носять технічні назви, тобто. співвідносяться з найменуваннями елементів літака, автомобіля тощо: кабіна – голова; крила – руки; шасі, гальма – ноги; фари – очі.В. С. Єлістратов пояснює це явище так: "Частини тіла, його відправлення і т.п. в арго набувають різні сміхові найменування, тобто тіло називається через речі світу, і тоді все арго є якимось нескінченним, безглуздим, тупим метафоризуванням" Але сенс, з погляду, саме зворотний: світ стає великим людським тілом, тіло стає тією сміховою призмою, якою інтерпретується світ " . Це пояснення цілком застосовне і до цієї тематичної групи.

Лексеми, що називають одяг, взуття та аксесуари: джопси, джини - джинси; шкіра, косуха, бомбер – куртка; пітники - шкарпетки.Дані лексеми були поширені в сленгу молоді, що належить до неформальним групам. Так слово, косуха - шкіряна куртка перейшло в лексикон школярів із жаргону металістів, де мало вужче значення: чорна, шкіряна куртка з великою кількістю металевих клепок. Слово бандана - хустку, що зав'язується на голові чи коліні, спочатку було зафіксовано у жаргоні байкерів. Слід зазначити актуалізацію таких слів, як: прикид – сучасний одяг; фенечки - прикраси на руку (спочатку використовувалося хіпі) з бісеру або дрібних намистин; копита - жіноче взуття з розкльошеним каблуком. Актуалізація даних лексем обумовлена ​​впливом моди молоде покоління. Слова: легінси, вітровка – навпаки сьогодні маловживані. Зі зникненням моди на ці речі зникають і лексеми, що позначають дані поняття.

Лексеми, що називають різну побутову техніку: компік – комп'ютер; клава – клавіатура; скинути, перекинути – скопіювати на дискету; маус, мишара – миша.Ці лексеми є новаціями в жаргоні школярів. Найчастіше використовуються школярами, які мають безпосередній доступ до сучасної техніки, а це досить малий відсоток від загальної кількості учнів. Слова: видок, мафон, плеєр- набагато більш уживані. Деякі лексеми: плеєр, відакзафіксовані у багатьох публіцистичних виданнях, що зробило їх загальновживаною нормою. У зв'язку з цим вони втратили свою експресивність і стали нейтральними.

Окремо слід зупинитися на жаргонізмах, які називають гроші: бабки, лаві, лавешки, лівішники – гроші; косар, косий, штука, шматок – тисяча; зелень, капуста - долари. Такі слова, як: бабки, косар, штука, шматок, зелень, Прийшли з арго, а слова: лаві, лавешки- є споконвічними для молодіжного жаргону.

Слова сфери оцінки можна розділити на дві групи: вокативи та власне оцінювальна лексика. Вокативи віднесені до сфери оцінки тому, що жаргонні звернення завжди є експресивними і виражають ставлення до того, кого називають.

До групи вокативів належить досить багато слів. Тут можна простежити взаємодію учнівської молоді з усіма соціальними пластами та всіма віковими категоріями: від малого (дрібниця, цуценята,) до великого (батько, тато, дяпан). Цікаво таке звернення як: лохіддзе – обличчя кавказької національності, він же чорний, чорномаз – зафіксовано вперше. У молодіжному середовищі стало популярним звернення - найк, за назвою фірми, що випускає спортивний одяг з нашивками даного слова англійською мовою: nike. Звернення, такі як: кенти, перці, чувак, ключка, браток, брата - використовуються школярами при спілкуванні один з одним і тому використовуються найчастіше. Що ж до власне оцінної лексики, необхідно зазначити, що для неї характерна наявність лексем з яскраво вираженою позитивною або негативною оцінкою. Шкільний жаргон відрізняє наявність двох діаметрально протилежних груп лексем, незважаючи на те, що в літературній нормованій мові присутня безліч якостей та оцінок, що відображають багатий спектр почуттів та емоцій людини. Експресивна лексика представлена ​​в основному прислівниками, словами категорії стану і, меншою мірою, прикметниками. Наприклад: шик, блиск, відпадно, круто, супер, коронно, жорстоко, кльово, жахливо, потрясно, ніштяк - позитивна оцінка; примато, фігово, пазарно, ліво, каламут, мура- Негативна оцінка.

На відміну від арго з його елементами "таємнопису", функцією "паролю" (свій-чужий) і звуженою соціальною базою жаргон будується літературною мовою шляхом переосмислення, метафоризації, звукового спотворення, а також активного засвоєння іншомовних слів.

Розглянемо деякі моменти словотвору шкільного жаргону. Поповнення лексики школярів відбувається в основному за рахунок іменників.

Традиційне для російської мови афіксальне освіту слів має місце у шкільному лексиконі. Наприклад, слова: дискач, стукач, утворені за допомогою суфікса -ач; видак, примак-ак; фізичка, істеричка - ичк.

Іменники можуть бути утворені від дієслів безафіксним способом: відпад, облом, прикид. Зустрічаються віддієслівні іменники, утворені шляхом додавання суфікса: розбирання, тусовка, бухло, махня.

Зафіксовані іменники, утворені від іменників ж, усіченням початкової основи, причому усічене слово набуває різко - негативної оцінки, наприклад: шпора, джини, реп, піт, діра тощо.

Слід звернути увагу на слова: лохіде та кліпейшн. Вони цікаві не лише з морфемною, а й з лексико-семантичної точки зору. Можливо, дані лексеми сталися внаслідок складання двох основ різних структурних одиниць: "лох" + "-дзе" (Сванідзе, Гергадзе). Це пояснюється тим, що слово "лох" має негативну оцінку, а "дзе" є досить поширеним закінченням серед кавказьких прізвищ. При складанні даних морфем виходить слово з негативним забарвленням і явним "випадом" у бік осіб відповідної національності. Що ж до слова кліпейшн, то для його освіти вжито досить продуктивний зараз у російській суфікс "-ейшн" (прийшов з англійської мови (пор. сейшн, комунікейшн): "кліп" + "- ейшн". Іменників, освічених від абревіатур і складноскладових не зафіксовано, але зустрічаються, утворені таким способом прикметники та прислівники, наприклад: стопудово, стопудовий, рідше утворюються нові дієслова: угарати, корефанитися, футболити, плющити.

У промові школярів зустрічаються також іншомовні слова; вони переважно запозичені з англійської. Наприклад, слово найк (за назвою фірми) без змін перейшло до лексикону молоді, але це єдиний приклад такого роду.

Прийнято вважати, що слова: кльовий, перенс, фігнюшка - утворені від англійської основи: кльовий від clever - розумний; перенси від parents - батьки; Фігнюшка від things - речі. Відповідно, походження цих слів пов'язане зі звуковим спотворенням у процесі освоєння даних запозичень.

Отже, найпродуктивнішим для шкільного жаргону є афіксальний спосіб освіти.

Як основу можуть використовуватися основи, як літературного слова, так і жаргонізму. Від основи літературного слова утворені такі жаргонізми: алгеброід (алгебра), хімоза (хімія), істеричка (історія), чит (учитель), шпора (шпаргалка), мікраж (мікрорайон), мафон (магнітофон), родоки (батьки), цивільний ( цивілізований). З використанням жаргонної основи утворені слова: децільно від децільного, галимо від галимого.

Проте найцікавішими є такі випадки: слово алгеброід утворене за допомогою суфікса -оід, який надає слову книжкове забарвлення, робить його "розумним" (порівн. гуманоїд, гіперболоїд). Використання цього суфікса в мові школярів часто призводить до створення комічного ефекту.

Слово істеричка утворено способом, який отримав у спеціальній літературі термін "зрощення", або накладання основ: історія та істерія. Цікаве слово примато. Його також можна віднести до зрощень: примат та примітивний. До цієї ж групи належать такі слова, як: дискотряска, обломінго, пешкарус.

Слово хімоза утворене за допомогою суфікса -оз, що часто зустрічається в хімічних термінах (пор. глюкоза, фруктоза, дизоксирибозу і т.д.).

Слово фізик-шизик утворено додаванням слів, що римуються, причому у старшокласників частіше зустрічається варіант шизик з тим же значенням.

Слово піт перегукується вихователь і освічене усіченням основи, у зв'язку з чим у слова з'явилися додаткові оціночні значення. Так само утворено і слово читає.

З явищем метонімічного перенесення ми зустрічаємося з прикладу слова джорджик (за зображенням на купюрі). Найбільш поширеним є спосіб освіти на основі метафоричного перенесення. Так утворені слова: крила, фари, віза, гальмо, камчатка, чукотка, ключка, копита тощо.

Для шкільного жаргону характерне широке вживання. Більшість фразеологізмів носять доброзичливо-жартівливий характер і пов'язані з реаліями навчального процесу (випасти в осад, зсув фази, пташка обломінго). Найбільш дотепними, на мій погляд, є наступні: острів скарбів (полиця з журналами), 17 миттєвостей весни (вчитель вийшов із класу), рожевий фламінго - пташка обломінго (про невдачу, невдачу).

Ряд фразеологізмів є загальновживаним, тобто. характерний для широких мас населення: гнати завірюху (брехати, говорити неправду), дах поїхав, капати на мозок (говорити неправду); облом-іванович (про невдачу, невдачу).

Загалом, слід зазначити, що фразеологізми роблять мова школярів виразнішою і яскравішою.

Шкільний жаргон характеризується відносною стійкістю, що з наявністю традицій у створенні самого навчального процесу. Однак ряд тематичних груп, що відносяться до сфер дозвілля та побуту, схильні до досить помітних змін, обумовлених впливом моди та іншими екстралінгвістичними факторами.

Найбільш продуктивними для шкільного жаргону є афіксальні засоби освіти. Проте досить поширені випадки освіти на основі метафоричного та метонімічного перенесення, а також зрощення.

Для шкільного жаргону характерне широке вживання фразеологізмів, причому більшість їх мають жартівливе забарвлення.

В цілому, шкільний жаргон - явище, що постійно оновлюється, а тому нестаріє.

У жаргоні, як й у мові загалом, відбиваються події, які у житті народу, рівень його культури, картина світу, мораль і моральність говорящих. Витоки новомодного жаргону – мода на все західне: музику, речі, фільми. Вважається, що така мова дуже виразна та емоційна. Насправді жаргонні слова та висловлювання – це безликі штампи, що мають лише дві оцінки – позитивну та негативну: блиск, коронно (добре) та каламут, мура (погано). У загальнолітературній російській мові безліч якостей, оцінок, які відсутні у жаргонній лексиці. Мова (що говорить на сленгу, або вживає жаргон) стає стандартною та одноманітною. Проте не можна недооцінювати, роль жаргону в житті суспільства, і життя молоді, зокрема. Тільки зрозумівши різницю між "погано" та "добре", можна зрозуміти справжню ціну того, що "добре". Тільки зрозумівши, що є низька, груба, вульгарна, можна оцінити високу, поетику літературної мови.

Крім того, не можна не відзначити того, що шкільний жаргон є за своєю суттю школою словотворчості, причому різні новоутворення спочатку мають доброзичливо-жартівливий характер. Проте потрібно боротися з грубими словами у шкільному жаргоні, як із проявом насильства мовленнєвому рівні, т.к. На відміну від дорослих, які вживають грубі слова для емоційної розрядки, підлітки оперують даними жаргонізм з метою справити враження на однолітків. Така манера промови часто перетворюється на погану звичку, від якої буває важко відмовитись. Саме з огляду на особливості мовної ситуації школа повинна передбачити спеціальний оглядрозмовних, просторічних та жаргонних слів, щоб молоде покоління могло відрізнити справжню нормовану мову від майданної, базарної лайки. Тільки в такому разі можна буде говорити про якийсь рівень культури нашого суспільства.

1.АЛГЕБРОЇД - вчитель алгебри

2.АППАРАТ - побутова техніка, електроніка

3.БАБКИ - гроші, купюри

4.БАЗАР – розмова. Кончай базар - перестань розмовляти, замовкни

5.БАНДАНА - хустка, що пов'язується на голову або коліно.

6.БРАТАН, БРАТИША, БРАТОК - будь-яка людина, вживається також как.бращение.

7.БУХАТИ - випивати.

8.БУХЛО – випивка, спиртний напій.

9.БИКОВАТЬ - нападати, бути агресивним стосовно когось.

10.ВАКСА - негр

11.ВІДАК - відеомагнітофон

12.ВІЗА - особа, фізіономія

13.ВОДЯРА - горілка

14.ВРУБАТЬСЯ - розуміти, здогадуватися, вникати

15.ГАЛІМО – 1. Повний, абсолютний, точний 2. Неточний, невірний.

16.ГАСИТИ - бити, бити

17.ГЕМОРРОЙ - перевірка, .

18.ГОП-КОМПАНІЯ - разухабиста, безшабашна компанія

19.ГРОБ - телевізор

20.ВАНТАЖУВАТИ - брехати, багато говорити

21. Гуталін - негр

22.ДІВНИК-щоденник

23.ДЖИНИ, ДЖОПСИ - джинси

24.ДЖОРДЖИК – долар

25.ДІРЯ - директор

26.ДИСКОТРЯСКА - дискотека, танці

27. ДИНЯ - голова

28.ДЯПАН - дядько, будь-яка людина, вживається як звернення

29.ЗАЛІЗНО, ЗАЛІЗОБЕТОННО - точно, гарантовано, напевно

30. ЗАВАЛИТИСЯ, ЗАСИПАТИСЯ - не скласти іспит, залік

31.ЗАПАЛАТИ - 1.заводити, розігрівати публіку 2.розблуджувати, розпуснити

32.ЗАМЕТАНО - говір. та у зн. оповідь. домовилися, по руках, добре, зрозуміло

33.ЗАПАДАТИ - 1. Закохуватися в когось. 2. Сильно захоплюватися чим-л.; бути одержимим чим-л.

34.ЗАХІД, ЗАПАДЛЯК, ЗАПАДЛЯНКА - 1.підлість, поганий вчинок. 2. Лінь, не хочеться.

35. ЗАПЛЮЩИТИ - побити, побити кого-л.

36.ЗАПОРОТЬ - зламати, зіпсувати

37.ЗАШИВАТЬСЯ - не встигати, втомлюватися, втомлюватися

38.ЗУБРИЛА - завчена людина

39.ІСТЕРИЧКА - вчителька історії

40.КАБІНА - голова

41.КАЙФ - задоволення, задоволення, радість, насолода

42.КАМЧАТКА - задні парти

43.КАНДЕЙ, КАНДРАТІЙ - кандражка. Кандей схопив - злякатися,

44.КАПУСТА - долари

45.КЕНТИ - хлопці, хлопці

46.КЛАВА - комп'ютерна клавіатура

47. КЛІШНІ - руки

48.КЛЕВИЙ - цікавий, веселий; використовується для вираження позитивної емоцій

49.КЛІПЕЙШН - відеокліп

50.КЛЮШКА - подруга, приятелька, використовується Як звернення Хипуєш ключка, кайфуєш ключка.

51.КОДЛА - компанія, група

52.КОЛОТИСЯ - розповідати щось

53.КОМПІК-комп'ютер

54.КОПИТА - жіноче взуття з розкльошеним каблуком

55.КОСАР - тисяча рублів

56.КОСУХА - шкіряна куртка

57.КОРЕШ - друг, приятель

58.КОТЕЛОК - голова

59.КОЧАН - голова

60.КРИЛА - руки

61. Шматок - тисяча рублів

62.КУЛЬТЯПКИ - руки

63.ЛАВЕ, ЛАВЕШКИ, ЛАВЕШНИКИ - гроші

64.Лапті - ноги

65.ЛОХІДЗЕ – особа кавказької національності

66.ЛУПАТИ - дивитися

67.ЛИЖІ - ноги

68.Хлопчик - маленько, трошки

69.МАУС, МИШАРА - миша

70.МАФОН - магнітофон

71.МАХАТЬСЯ - битися

72.Дрібниця - учні молодших класів

73.МІКРАЖ - мікрорайон

74.МОЛОТОК - молодець

75.МОЧИТИ - бити

76. НАЇЗЖАТИ - йти з кимось на конфлікт, шукати сварки

77.НЕФОНТАН - погано, некрасиво

78.ОБЛОМ - невдача, невдача

79.ОБЛАМАТИСЯ - зазнати невдачі

80. ВІДМОЧИТИ - зробити що-небудь, надзвичайне.

81. ВІДПАД - 1. крайнє емоційне стан,2. висловлює будь-яку експресію

82. ВІДФУТБОЛИТИ, - відвадити

83. ПЕРЕНСИ - батьки

84.ПЕРЕДКИ - батьки

85.ПІТ - вчитель

86.ПОТНИК - шкарпетка

87.ПРОШВИРНУТИСЯ - пройтися, прогулятися

88.ПРИБАМБАС - наворот, опція, аксесуар

90.ПРИКОЛ - щось цікаве, смішне, дотепне; жарт, анекдот, свіжа новина

91. ПРИКОЛЮТИСЯ - пожартувати, зробити щось смішне

92.ПРИМАТО - примітивно,

93.ПРИМАК - сигарети "Пріма"

94.ПРИКИД - модний, сучасний одяг

95. ПРИТОРАНИТИ - принести що-небудь

96. РОЗБІРКА - з'ясування відносин, суперечка

97.РЕП - репетитор

98.РОДОКИ - батьки

99.СБАЦАТИ - зробити що-небудь

100.СДЕЦЕЛ - трішки, трішки

101. скинути, перекинути - скопіювати програму на дискету

102. ЗЛИЗУВАТИ, СКАЧУВАТИ - списувати, займатися плагіатом

103. ДИВИТИСЯ - сказати щось дурне, смішне

104. ЗРІЗАТИ - навмисне ставити незадовільну оцінку

105.СТОПУДОВО - точно, гарантовано

106.СТРІЛКА - зустріч. Забити стрілку – домовитися про зустріч; пробити стрілку – не прийти на зустріч.

107.Стрілочник - людина, що відводить від себе підозру

108.СТУКАЧ - донощик

109.ТАЧКА - машина, автомобіль

110.Тягтися - захоплюватися, захоплюватися

111.ТЕХАНА – жінка

112. ГАЛЬМО - людина, яка робить щось невірно, неправильно

113. ГАЛЬМА - ноги

114. ГАЛЬМАТИ - не розуміти, не здогадуватися

115.ТУСІВКА, ТУСНЯК - гулянка, вуличні посиденьки молоді; бійка, інцидент

116.ТУСОВАТЬСЯ - гуляти, тинятися без діла, брати участь у різних шоу, перебувати в середовищі "своїх"

117.ВГАРАТЬ - довго сміятися

118.УЛЕТ - задоволення, подив. Повний уліт.

119.УРИТИ - побити

120. Праска - зла людина

121.УЧИЛКА - вчителька

122.ФАНИ, ФЕНИ - фанати

123.ФАРИ - очі

124.ФАУНИ - батьки

125.ФІНЕЧКА -прикраса, що носить на руці

126.ФІГНЮШКА - дрібна річ

127.ФІГНЯ - нісенітниця, щось погане

128.ФІЗІК-ШИЗИК - вчитель фізики

129.ФУФАЙКА - куртка

130.ХІМОЗА - учитель хімії

131.ЦИВІЛЬНИЙ - використовується як позитивний епітет

132.ЧАЙНИК - голова

133. ЧАПАТИ - тікати, йти

134.ЧЕСАТИ - тікати

135.ЧИТИ - вчителі

136.ЧУВАК - використовується як звернення

137.ШАМОВНА - їдальня

138.ШАСІ - ноги

139.ШКУРА - куртка, верхній одяг

140.ШНУРКИ – батьки. Шнурки у склянці – батьки будинку

142.ШТУКА - тисяча рублів

143.ШУХЕРИТИ - хуліганити, займатися чимось поганим

144.ЩЕНКО - учень молодших класів

1. Борисова Є.Г. Про деякі особливості сучасного жаргону молоді// Російська мова в школі. - М., 1987. - №3

2. Грачов М. А. - Арготизм в молодіжному жаргоні // РЯШ.- 1996 №1

3. Грачов М. А..- Механізм переходу арготизмів у загальнонародну мову // РЯШ.- 1996 N 5

4. Елістратов В. С. - Словник московського арго - М.: Російські словники, 1994.

5. Зайковська Т.В. Шляхи поповнення лексичного складу сучасного молодіжного жаргону. - М., 1994

6. Митрофанов Є.В., Нікітіна Т.Г. Молодіжний сленг. Досвід словника. - М., 1994

7. Нікітіна Т.Г. Так каже молодь: Словник молодіжного сленгу. - СПб., 1998

8. Первухіна Є. Молодіжний жаргон 90-х // Живе слово Російської Півночі. – Архангельськ, 1998. – С. 88-93

9. Петрова Н. Нотатки про підлітковий сленг // // Живе слово Російської Півночі. – Архангельськ, 1998. – С. 81-87

Фролова Владислава Миколаївна

Дана науково-дослідна робота зачіпає досить важливу тему: жаргонізми, їх розвиток та вживання людьми у розмовній та писемній мові. У цій роботі студентка добре розкрила поставлені собі мети: Визначила що таке жаргонізми; Простежила історію жаргонізмів, їх зміни на протязі часу; З'ясувала, чим відрізняються жаргонізми різних груп та верств суспільства один від одного; Виявила основну групу жаргонізмів.

Завантажити:

Попередній перегляд:

Секція: "Лінгвістика російська"

Тема роботи: «Жаргонізми»

Безенчуцький аграрний техніку

Науковий керівник: Михайлова Ольга Петрівна.

Викладач російської мови та літератури.

П. Безенчук

2016

Рецензія консультантів.

Дана науково-дослідна робота зачіпає досить важливу тему: жаргонізми, їх розвиток та вживання людьми у розмовній та писемній мові.

У цій роботі студентка добре розкрила поставлені перед собою цілі:

• Визначила, що таке жаргонізми;
• Простежила історію жаргонізмів, їх зміни на протязі часу;
• З'ясувала, чим відрізняються жаргонізми різних груп та верств суспільства один від одного;
• Виявила основну групу жаргонізмів.

В основному докладно розглядається історія виникнення жаргонізмів та формування жаргонної лексики. Далі досить докладно описуються різновиди жаргонів, їх відмінності друг від друга, історія виникнення кожного виду і наводяться наочні приклади із ситуаціями застосування. У розділі «Вживання жаргонізмів» наведено спостереженнязростанні активність обсценной лексики і фразеології у розмовної промови, за умов міжособистісної комунікації при неформальному спілкуванні, і навіть у промови книжкової, у ЗМІ й у усній публічної промови політичного характеру.

Студентка успішно реалізувала поставлені цілі та завдання та зробила цілком обґрунтовані висновки, повністю розкрила цю тему.

Вступ.

Мова - це практичне, дійсне свідомість, у якому відбито як суспільно-історичний досвід людства, а й соціальний статус конкретного прошарку суспільства. Мова має знакову природу і системну організацію, будучи, тому, універсальним засобом спілкування.

Слово, мова – показник загальної культури людини, її інтелекту, його мовної культури. Кожне об'єднання людей за територіальною чи професійною ознакою, за інтересами має свою мову, яка входить до національної мови як одна з її форм. Поряд із літературною мовою існують територіальні діалекти, просторічні слова, професійні та соціально-групові жаргонізми.

Ця тема є актуальною т.к. Нині спостерігається поширення молодіжних жаргонізмів. В основі цього явища лежать не соціальні причини, а бажання зробити промову експресивною та яскравою. Жаргонізми мають експресію, тому іноді їх використовують у художній літературі як засіб створення образу.

При виборі цієї теми було поставлено такі завдання:

• Визначить, що таке жаргонізми;
• Простежити історію жаргонізмів, їх зміни на протязі часу;
• З'ясувати чим відрізняються жаргонізми різних груп та верств суспільства один від одного;
• Постаратися виявити основну групу жаргонізмів.

Основна частина.

Взагалі, жаргонізми - це жаргонні утворення, отже, виникає питання, а що таке жаргон? В "Радянському енциклопедичному словнику" знаходимо, що " жаргон - це соціальний різновид мови, що відрізняється загальнонародної специфічної лексикою і фразеологією " . Арго відразу визначається як діалект певної соціальної групи (злодійську мову), створюваний з метою мовного відокремлення.

У "Словнику сучасної російської мови" вміщено таке визначення: "Мова якої-небудь соціальної або професійної групи, що містить велику кількість властивих тільки цій групі слів і виразів, у тому числі штучних, іноді умовних.

"Тлумачний словник російської мови" С. Ожегова і Н. Шведової каже, що це - "мова якоїсь соціальної або іншої об'єднаної загальними інтересами групи, що містить багато слів і виразів, відмінних від загальної мови, у тому числі штучних, іноді умовних". Жаргон торговців. Злодійський жаргон". Про арго тут говориться, що це "умовні висловлювання і слова, що застосовуються якоюсь відокремленою соціальною або професійною групою, її умовна мова".

Нарешті, у більш віддаленому від нас у часі " Тлумачному словнику російської " Д. Ушакова читаємо: " 1. Жаргон - те, що арго. Шкільний жаргон. ".

Приклади жаргонів:

1) Хотів запросити на свято гостей, та халупа не дозволяє.

Хібара – будинок.

2) Важкі автобуси єврокласу день у день прасували мостові.

Прасували - їздили.

Отже, жаргон - це значна область мовного корпусу мови, що оточує його ядро, що нормативно усталося. Вона відрізняється від ядра не нормативністю, рухливістю, здатністю змінюватися в короткі за історичними мірками періоди. Йому властива висока продуктивність, він є джерелом поповнення лексичного запасу сучасної мови. У письмовій та усній мові за ним закріплюються такі мовні функції: першим описувати нові життєві, політичні, технологічні зміни; обслуговувати розмовний регістр для найбільш можливого ефективності впливу на співрозмовника/читача. За допомогою жаргону найбільш просто порушуються соціальні та мовні табу. Він - антипод урочистості та патетики. Немає нічого патетичного в жаргонних словах, що описують, наприклад, смерть чи любов:склеїти тапочки , примружитися , квакнутись . У цих випадках жаргон служить захисним механізмом, що пом'якшує трагізм життя.

Історія та сучасність

Саме слово "жаргон", як відомо, походить із французького jargon. З французької воно перекладається як "мова криміналу"; згідно Великої радянської енциклопедії, воно ймовірно походить від галло-романського gargone - балаканина. Жаргон є соціальним діалектом, що відрізняється від загальнорозмовної мови специфічною лексикою та експресивністю оборотів, але не володіє власною фонетичною та граматичною системою. Це умовна мова, зрозуміла лише у певному середовищі, у ній багато штучних, іноді умовних слів та виразів.

Конкретної історії (як і авторів, і шкіл) жаргон не має. Якщо ж назвати одним із видів жаргону феню, то можна скласти бодай якесь уявлення про перші жаргонізми. Словник Даля трактує слово " жаргон " як розвиток мови коробейників-офені; так виникла мова феня - тоді на Русі була епоха Середньовіччя. Офені вигадали нове коріння, залишивши традиційну російську морфологію, і використали нову мову для спілкування «не для чужих вух».

Жаргон розвивається серед більш-менш замкнутих колективів, різних проф.груп, які будуть описані нижче. Слід зазначити, що жаргоном одного колективу чи групи можуть користуватися інші колективи чи групи, т.к. сфери функціонування різних груп можуть збігатися.

Словниковий склад мови постійно змінюється; так само мінливий і жаргон. Іншими словами, він відрізняється нестійкістю та швидкістю змінності найбільш ходової лексики. Також варіюються і причини виникнення жаргонних слів; від групи до групи вони змінюються, але переважно можна назвати подібні. Так, однією з ключових передумов виникнення жаргону можна назвати прагнення додати експресії промови, надавши їй деяку частку іронії чи зневаги. Також причиною виникнення жаргону можна назвати прагнення скоротити те чи інше слово з метою скоротити час з його вимовлення чи спростити його запам'ятовування.

З одного боку, жаргон здається "виразкою" на тілі російської мови, витісняючи, класичну, літературну мову, роблячи її дещо "демократичною", скільки вульгарною. Цьому сприяють і засоби масової інформації, "розносячи" жаргон однієї групи до маси, роблячи її нормою. Маси ж за звичкою вважають дикторів, а нині просто провідних, зразками, і, самі того не помічаючи, починають вживати нові слова, часто не без помилок. Так слова стають коротшими, мова - примітивнішими, "складності" відходять у минуле; на мій погляд, логічно припустити, що якщо наші думки стають простішими, то ми самі стаємо дурнішими.

Але з іншого боку, жаргон вже є невід'ємною, органічною частиною нашої мови, без якої важко уявити нашу повсякденну мову. Він певною мірою став необхідністю. Наше спілкування ніби стає "незручним", "заплутаним" без нього. На думку фахівців, за жаргоном є майбутнє нашої мови.

Так, причинами виникнення, а водночас і цілями застосування жаргону можна назвати, по-перше, зручність спілкування людей однієї групи або кількох груп. По-друге, жаргон застосовується з метою приховування справжнього сенсу від " чужих " чи незацікавлених осіб; при цьому він, як згадувалося вище, не є закритим. Так, жаргон потрібен для відокремлення однієї групи з інших. По-третє, жаргон надає експресії нашим словам, тобто. робить мову яскравіше, живіше, емоційніше. У художній літературі жаргон також присутній, показуючи характер того чи іншого героя, його приналежність до соціального прошарку, групи.

Соціальні жаргонізми– це поширені слова та висловлювання, вперше помічені у XVIII столітті у дворянському колі, так звану «салонну» мову. Любителі та шанувальники всього французького часто використовували спотворені слова цієї мови. Наприклад: "задоволення" іменувалося "плезер". Початковим призначенням жаргону було збереження в таємниці інформації, що передається, своєрідне кодування і розпізнавання «своїх» і «чужих». Ця функція «таємної мови» збережена в бандитському середовищі як мова асоціальних елементів і зветься "злодійське арго".

Так наприклад:

Ніж – це перо

В'язниця – «театр»

Зателефонувати - "набрати цифри".

Інші види жаргону– шкільний, студентський, спортивний, професійний – практично втратили цю властивість. Однак у молодіжній промові він, як і раніше, носить функцію виявлення у співтоваристві «чужинців». Найчастіше для підлітків жаргон – спосіб самоствердження, зазначення своєї приналежності до «дорослих» і умова прийняття у певну організацію. Використання особливого сленгу має обмеження тематикою розмови: предмет розмови, зазвичай, висловлює специфічні інтереси вузького кола осіб. Відмінна риса жаргону від діалекту – основна частка його використання посідає неофіційне спілкування.

Як формується жаргонова лексика?

Слова і поєднання ґрунтуються на основі наявних у середовищі їх появи діалектних відмінностей та морфем мови. Способи їхньої освіти: надання іншого значення, метафоризація, переосмислення, переоформлення, звукове усічення, активне засвоєння лексики іноземних мов. Приклади жаргонізмів у російській мові, що виникли вищезазначеним чином:

юнак – «чувак» (виходить із циганського);

Близька подруга - "Гелфренд" (з англійської);

Квартира – «хата» (з української).

Також активно використаний у появі асоціативний ряд.

Наприклад: "долари" - "зеленка" (за кольором американських банкнот).

Різновиди жаргонів

Єдиного, чіткого поділу жаргонізмів зараз не існує. Точно класифікувати можна лише три напрями: професійний, молодіжний та кримінальний сленги. Однак можна виявити закономірності та умовно виділити з жаргонізмів лексику, властиву окремим групам соціуму. Найбільш поширені і мають великий за обсягами словниковий запас такі типи жаргонів:

1. Професійний (за видами спеціальностей).
2. Військовий.
3. Молодіжний (шкільний, студентський сленг).
4. Сленг наркоманів.
5. Кримінальний (арго).

1. Професійний жаргон- Різновид жаргону, якою користується група людей, об'єднаних за професійною ознакою.Так, свій професійний жаргон є у моряків, будівельників та багатьох інших професійних груп. Свій жаргон є і офісні працівники. Цей жаргон включає не тільки ідіоми, а й неологізми - нещодавно з'явилися або знову освічені слова та словосполучення.

Для професійного жаргону характерні:

1) експресивність;

2) використання гіперонімів замість гіпонімів

3) стилістична зниженість

4) використання нових словотвірних моделей

5) професійна лексика та фразеологія, що дублює одиниці термінології та

спеціальної мови.

Приклади:

• Синхрон - Короткий закінчений фрагмент інтерв'ю(журналістський жаргон)
• Комп - комп'ютер ; клава - клавіатура (Жаргон програмістів)
• Гармошка – апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ) з ручним приводом.(Медичний жаргон)

1. Військовий жаргон - Професійний жаргон військовослужбовців збройних сил. Служить для стислості позначення предметів і явищ армійської, авіаційної та флотської життя, життя прикордонних і внутрішніх військ, і навіть для простоти спілкування у цій специфічної соціальної групи і позначення приналежності до неї.

Причини появи.

Військовий жаргон, як і будь-який інший жаргон, відображає насамперед той історичний період, під час якого він використовується. Так як Збройні силиє моделлю сучасного йому суспільства, військовий жаргон є безпосереднім відображенням суспільних явищ. Так, згідно з поширеною думкою, після дозволу призову в 1960 роках призовників, які мають судимість, до побуту військовослужбовців термінової служби до військового жаргону міцно увійшла частина кримінального жаргону, а в 90-х роках у військове середовище почав проникати сленг наркоманів.

Приклади:

• Шланг - .Ледар, ледар;
• Гофрований шланг- рідкісний ледар;
• Потники – онучі.
• Весло – ложка їдальня.
• Злітка - центральний прохід у казармі.

1. Молодіжний сленг (шкільний)- один із видів групових жаргонів, що використовуються у мовленні різноманітних молодіжних угруповань.

Характерні риси Молодіжного сленгу:

1. активне вживання,
2. відкритість,
3. легкий перехід у розмовну мову різних верств населення,
4. велика кількість запозичень (англіцизмів) і жаргонізмів, створених на основі англійського коріння(шузи «туфлі», пренти «батьки», мен «чоловік»).

Усередині молодіжного жаргону зазвичай виділяються такі підвиди, як жаргон школярів і студентський сленг. В останнє десятиліття - у зв'язку з сильною диференціацією всередині самої молоді, що виразилася в освіті численних груп, що відрізняються способом життя та інтересами, - простежується тенденція до утворення різних підвидів жаргонних утворень усередині молодіжного сленгу.

Жаргонні слова, які використовуються серед підлітків:

• «гаврик» - занудливий чоловік;
• «чікс» - дівчина;
• "чувак" - хлопець;
• «клубівник» - клуб;
• "дискач" - дискотека;
• «База» - квартира;
• «батьки» - батьки;
• "потріскувати" - поговорити;
• "уматово" - чудово;
• "відпадний" - чудовий;
• "шмотки" - одяг;
• «пре» - дуже подобається.

Жаргонізми своєрідні і поширені й у шкільному середовищі:

• «училка» – вчителька;
• «історичка» - вчитель з історії;
• «классуха» - класний керівник;
• «контроху» - контрольна робота;
• «домашка» - домашнє завдання;
• "фізра" - фізкультура;
• «Ботан» - відмінник;
• "шпора" - шпаргалка;
• «пара» - двійка.

Шкільний сленг, мабуть, був завжди, але про словника школярів далекого і навіть не дуже далекого минулого відомостей збереглося дуже мало. Адже сленг – це фольклор і, відповідно, письмово спеціально не фіксувався.

Про шкільний сленгу до ХІХ століття ми взагалі нічого не знаємо. Хіба окремі слова. Наприклад,свистульки - Так ще з петровських часів називали різки для школярів. Шкільний сленг початку ХІХ століття теж майже невідомий. На якому сленгу говорили ліцеїсти часів Пушкіна? І чи був тоді сленг поширений чи все обмежувалося прізвиськами та прізвисками педагогів та ліцеїстів? Ми цього вже ніколи не дізнаємось.

Здається, сленг було широко вживатися серед дітей з аристократичних сімей: вони легко могли вибрати найзручніше слово з тих іноземних мов, якими вони вільно говорили. Справжній сленг з'явився, мабуть, лише тоді, коли до школи завітали діти різночинців. А це найчастіше були церковно-парафіяльні школи, бурса, семінарії тощо.

В описі семінарії у повісті Гоголя «Вій» вже зустрічаються деякі сленгові вирази:вирушати на кондиції– займатися репетиторством,пробувати великого гороху- бути покараним. Але багато таких висловів міститься в «Нарисах бурси» Н.Помяловського. Наведу лише кілька прикладів.Відправляти за браму– виключати з училища;травневі - різки; титулка – атестат; дивелі – очі; лупетка - особа. Прикладом розмови на сленгу можна вважати таку сценку з книги:

«- Господа, це підло, нарешті!

- Що таке?

– Хто взяв окраєць?

– З кашею? - відповіли йому глузливо.

- Стибріли?

- Збондили?

- Сліпили?

- Сперли?

- Лафа, брат».

Всі ці слова в перекладі з бурсацької на звичайну мову означали: вкрали, алафа - лихо.

Жовтнева революція та Громадянська війнарізко збільшили частку сленгу у мові школярів. Пояснюється це двома обставинами. По-перше, революція і війна призвели до загального падіння моралі, що не могло не позначитися на мові суспільства в цілому. А по-друге, до школи прийшли нові учні – діти робітників і селян, безпритульні, підлітки, що пройшли через усі труднощі на той час. Щоправда, пишучі про цей час Анатолій Рибаков, і Веніамін Каверін практично уникають вживання сленгу. Напевно, навішувати крендель (що означає побитися) – це невинне, що у реальному житті говорили герої «Кортика» А.Рибакова.

Очевидно, саме в цей час шкільний сленг значно поповнився злодійською лексикою. Ось її приклади з повісті Л.Пантелеєва та Г.Білих «Республіка ШКІД»:тискати – красти, накотити – поскаржитися («Хто накотив?» – щиро обурювався циган),ліпити горбатого- вдавати,стояти на стремені- сторожити, охороняти,Шамівка - їжа і т.д.

У 20-му столітті шкільний сленг ще був досить бідний:зирити – дивитися, жиртрест – товстий учень,ніштяк - нічого, нехай,свистіти – брехати.

Шкільний сленг старшокласників помітно збагатився та оновився наприкінці 50-х років, коли з'явилися так звані стиляги. Разом зі своєю особливою модою (вузькі штани, картаті піджаки, квітчасті краватки, черевики на товстій каучуковій підошві) стиляги принесли і свою мову, частково запозичену з іноземних слів, частково – з музичного середовища, частково – невідомо звідки.Чувак, чувіха – хлопець, дівчина, які є своїми у стиляжій компанії,брід – місце вечірніх прогулянок (від Бродвею),хиляти - ходити гуляти,лажа - нісенітниця, брехня тощо. Тоді ж до шкільного сленгу прийшли терміни з музичного середовища:музика на ребрах– музика, що саморобно записана на плівках для рентгенівських знімків,лабати – грати джаз, лабух - Музикант. З того часу фольклору:

Раніше слухав Баха фуги,

А тепер лабаю буги.

70-ті та 80-ті роки стали часом масового вивчення іноземних мов. У ці роки до нас прийшов молодіжний рух хіпі. У російську мову проникло багато іноземних (особливо англійських) слів. Зрозуміло, це не могло не позначитися на сленгу старшокласників.Герла - Дівчина, зменшувальне -герлениш , трузера - штани, штани, хайрат - довговолосий юнак, хіпі,шузняк – будь-яке взуття, сейшн – вечірка, хіпувати - вести себе незалежно, нехтуючи загальними правилами, і т.п. З'являлися нові речі, а разом із ними й нові слова. Так виникло, наприклад, слововертушка для позначення програвача та слововідак – для відеомагнітофону. Багато цих слів перейшли і в шкільний сленг нашого часу. Як і раніше, джерелами поповнення шкільного сленгу є іноземні мови, блатне арго, запозичення з мови музикантів та спортсменів. Новим джерелом, мабуть, у 90-ті роки стали комп'ютерна мова та, на жаль, лексика наркоманів. Втім, як раніше, так і тепер джерелом сленгу є звичайна літературна мова. Просто сенс окремих слів нормальної мови школярами переінакшується.

1. Сленг наркоманів- розвинувся у СРСР із поширенням наркоманії. Основним носієм сленгу стала молодь, яка зацікавилася наркотиками. Значну частину сленгу займають терміни, пов'язані зі способами дешевого придбання або синтезу наркотичних і токсичних речовин в аптеках або магазинах побутової хімії. Частина слів була запозичена зі сленгу англомовних наркоманів. Сленг часто зустрічається у тематичних творах літератури, музики та кіно.

1. Кримінальний сленг (арго)- соціальний діалект, що розвинувся серед декласованих елементів суспільства, зазвичай, професійних злочинців та/або ув'язнених виправних установ. Являє собою систему термінів і виразів, покликаних спочатку ідентифікувати учасників злочинного співтовариства як відокремлену частину соціуму, що протиставляє законослухняному суспільству. Використання термінів та виразів також має на меті утруднити розуміння сенсу бесіди або спілкування між декласованими елементами з боку непосвячених. Злодійський жаргон, як правило, відображає внутрішню ієрархію злочинного світу, закріплюючи найбільш образливі та образливі слова, клички тощо за тими, хто перебуває на найнижчому ступені ієрархії, а найповажніші слова та висловлювання – за тими, хто має найбільшу владу та вплив. Кримінальне середовище ще в XIX столітті (а, можливо, і раніше) перейняло арго, що спочатку використовувалося бродячими торговцямиофенями (звідси і походить слово «феня »).

Арго - мова будь-якої соціально замкнутої групи осіб, що характеризується специфічністю використовуваної лексики, своєрідністю її вживання, але не має власної фонетичної та граматичної системи.

Часто під арго мається на увазі мова декласованих груп суспільства, мова злодіїв, бродяг та жебраків. Фактично арго стало синонімом слова "феня".

Приклади:

• "малява" - лист;
• «труба» - мобільний телефон;
• «ксива» - паспорт чи посвідчення особи;
• «урка» - ув'язнений, який втік;
• "фраєр" - людина, яка перебуває на свободі;
• «хрести» – в'язниця;
• «кум» - начальник режимної частини у колонії;
• «козел» - ув'язнений, який співпрацює з адміністрацією колонії;
• «заріки» - кубики для гри в нарди;
• «заочниця» - дівчина, знайомство з якою відбулося у колонії;
• «відкинутися» - звільнитися після ув'язнення;
• "фільтруй базар" -думай, що вимовляєш;
• «господиня» - начальниця виправної колонії;
• «німа базару» - питання відсутні;
• «немає повітря» - закінчилися гроші.

Вживання жаргонізмів

В останні рокисерйозно зросла активність обсценной лексики і фразеології в розмовної промови, за умов міжособистісної комунікації при неформальному спілкуванні (мовна манера, властива так званому нонстандарту, що супроводжується актуалізацією мату, охоплює дедалі ширші, так би мовити, нетрадиційні групи населення, включаючи жінок і школярів найбільш консервативних до недавнього часу по відношенню до обсценної, взагалі лайливої ​​лексики та фразеології), а також і в мовленні книжкової, переважно в ЗМІ (у пресі та в електронних ЗМІ, у кінофільмах), в усній публічній промові політичного характеру, у художній (і прихудожній) літературі постмодерністського спрямування, зокрема у новій хвилі драматургії та відповідно у театральних спектаклях. Як із гіркотою робить висновок Віктор Астаф'єв з приводу найширшого поширення в сучасній мові матюка, "мерзотність тепер оточує нас майже повсюдно. З нею зустрічаєшся вже не тільки в підворіттях, але часом і на високих зборах". Дослідник сучасної лайки професор В. М. Мокієнко констатує: "Депутати Верховної Ради, президенти, мери міст і голови адміністрацій не гребують "простим російським словом" або, в крайньому випадку, його евфемізмами. Мат, як і жаргон, став свого роду модою , - як, втім, і популізм у його оголеному варіанті ".

Що стосується ЗМІ, то обцінена і взагалі груба, лайка лексика і фразеологія (включаючи грубо просторечну лексику сфери соціальних відносин) набувають порівняно широкого поширення, насамперед в опозиційній пресі, в публіцистичних коментарях радіо та ТБ, в інтерв'ю з відомими людьми. Як точно констатувала німецька дослідниця З. Кестер-Тома, "недруковане слово стало друкованим"

Гранично коротко лінгвокультурні процеси були охарактеризовані І. Волгіним: "Йде бидловізація всієї країни".

Далі мені хотілося б показати приклади використання жаргонізмів на телебаченні. Наприклад: "З гарнізонної гауптвахти бігли п'ятеро дисциплінарно заарештованих за казарменне свавілля матросів". "За словами директора Чкалівського автобусного заводу Касимова, на дорогах відбувається митне свавілля". "Безмежа була величезною в цьому питанні (на "вторинному ринку житла") роки три тому". "Безмежа цілої державної системи". "Деякі (футбольні) судді творять просто неподобство, свавілля" та багато інших. ін Прогнози можливої ​​зміни ситуації зазвичай песимістичні: "Важливо, щоб ситуація свавілля кримінального не змінилася ситуацією свавілля правового".

Цікаві поширені випадки вживання слова розбирання (часто також у формі множини) для позначення конфліктних ситуаційЗовнішньо-і внутрішньополітичного характеру: "Чи не змусив хитромудрий Іраклій бути Росією вічною заручницею Грузії, зобов'язавши її допомагати у всіх внутрішніх, як тепер модно говорити, розбірках?". "Невиконання міжнародних угод веде до міждержавних розбирань". "Тут відбуваються, звичайно, внутрішні розбирання, але заколотом їх рахувати не можна".

"Люди бояться, що їх у черговий раз, прямо кажучи, просто кинуть". "Ти коли зрозумів, що тебе загалом кинули?". "Ніхто вас не кине, як зараз заведено говорити". "Вони кинули мене, як на базарі". "Йому (льотчику) сорок п'ять років, він хоче піти на пенсію, - ні, дружина наїжджає: "Сиди за штурвалом, пенсія маленька!". "Не створювати політичні колізії, як ми разом з (міністром) Калюжним наїжджатимемо на Вяхірєва" "Міжнародний шериф НАТО тепер, схоже, серйозно поставив Югославію на лічильник" - тобто висунув претензії, вимагаючи повернути неіснуючий обов'язок. Деякі з поширених нині в телеефірі фразеологізмів тематично сходять до жаргону наркоманів. Задорнова ловлять справжній кайф" - тобто "отримують велике задоволення", хоча, можливо, характеристика емоцій, що збуджуються подібними спектаклями, справді порівнянна з характеристикою відчуттів наркомана

Перерахуємо також деякі жаргонізми і арготизми, що часто зустрічаються в телевізійних текстах:

бабки - гроші [ЖС]. "Американський співак витратив неміряні бабки на день народження". "У цей тяжкий час, коли все вирішують бабки...";

гнобити - утискати в правах, принижувати, переслідувати: "Коли євреїв гнобили або гніють, теж як би в цьому ніхто не винен"; також загнобити: "Немає такого, що хтось вирішив загнобити комуністичну партію";

дістати – перен ., розг. довести до крайнього роздратування, приставаючи, набридаючи:"Існуючий безлад дістав уже всіх";

психовати - хвилюватися, дратуватися: "Олексашенко (перший зам. Голови Центробанку) під кінець почав просто психовати... А люди – ідіоти, що принесли гроші до банку";

по новій - "По новій виставляти напоказ (пам'ятник Дзержинському)";

у повний зріст - відкрито, щосили, цілком: "Акуна матата - веселись у повний зріст"

Це відбувається на телебаченні, яке зараз є, на мій погляд, основним джерелом інформації для більшості росіян. Чесно кажучи, коли я писала цю роботу з жаргонізму, я знайшла багато слів, які раніше зараховувала до розряду літературних. Мені здається, що дуже багато людей, так само, як і я, не часто замислюються над походженням своєї лексики, несвідомо вживаючи жаргонізми. Усе це призводить до зниження культурного рівня. Аксіологічна розгубленість росіян, що знаходяться між трьома системами цінностей (споконвічної, радянської, західної) впливає на мовне існування, часто породжує напругу та дискомфорт. Водночас плюралізм цінностей, що знаходить відображення в мові об'єктивно існуючий у суспільстві, вселяє впевненість у можливість терпимого ставлення суспільства до культурно-ціннісних переваг громадян. Набута мовою свобода, посилення індивідуального початку промови, відкритість діалогічного взаємодії, встановлення комунікантів на можливість ненасильницького вибору мовних одиниць, що відбивають ті чи інші культурні сенси.

Висновок

Доводиться визнати, що різні потворні слова, що засмічують нашу мову, і вирази існують. Сумно, що вони особливо «щепилися» у молодіжному середовищі, де створюються нові кадри нашої інтелігенції. Крім того, ці «словечки» поступово розповсюджуються й у широких колах нашої робітничої молоді.

Основною групою жаргонізмів є загальнонародні слова з особливим, специфічним значенням:зрізатися - не витримати іспиту,засмагати - простоювати, липа - підробка, бублик - кермо, змотатися - сходити, вибити - добитися, галочка - відмітка про виконання,голосувати – просити підвезти,визубрити – вивчити, загнати – продати, заспівати – змовитися, локшина - джемпер особливої ​​в'язки,бабка – вертоліт.

Особливо пишно «розцвіли» вирази, які є за змістом синонімами слів «відмінно», «прекрасно», «дуже добре»... Чого тут тільки ні! Ізалізно законно, потрясно, кльова, колосально, світовий, - з варіантами світовецьки і світовенько , - сильно, класно - тут так і миготять.

Список використаних джерел літератури.

• БЕГЛОВА О.І. Жаргон у системі репрезентивних чинників розвитку російської мови кінця ХХ століття // Мова. Система. Особистість. Єкатеринбург, 1998.
• Берегівська Е.М. Молодіжний сленг: формування та функціонування, питання мовознавства. 1996.
• ВАКУТІН Ю.А., ВАЛІТОВ В.Г. Жаргонні слова, вирази та татуювання злочинного світу. Словник. Вид. 2-ге, виправ. та дод. Київ, 1997.
• ВАСИЛЬЄВ А.Д. Слово у телеефірі: Нариси нового слововживання у російському телемовленні. Красноярськ, 2000.
• ВОРІВОДА І. Збірник жаргонних слів та виразів, що вживаються в усній та письмовій формі злочинним елементом. Алма-Ата, 1971
• КРИСІН Л. Вивчення сучасної російської мови під соціальним кутом зору // РЯШ, 1991 № 5.
• ЛЕВІ А. Записки Сірого Вовка. М., Молода гвардія, 1988
• ЛИХАЧОВ Д. Риси первісного примітивізму злодійської мови. Мова та мислення, III – IV, М.-Л., 1935.
• МОКІЄНКО В.М., НІКІТІНА Т.Г.. Великий словник російського жаргону. "Норинт", Санкт-Петербург, 2001.
• ПОЛІВАНОВ Є. Революція та літературні мови Союзу РСР // Історія радянського мовознавства. Хрестоматія. М., вища школа, 1981.
• ХАРЛИЦЬКИЙ М.С. Нові явища у лексиці сучасної мас-медіа. Мова та соціум. Ч. 1. Мінськ, 1998
• ШВЕЙЦЕР А.Д., “Іноземні мови у шкільництві”, №3, 1969.
• Велика радянська енциклопедія том 9, 1972.
• ЗАГАЛЬНА МОВА. Форми існування, функції, історія мови. М., 1970.
• Злочинність та правопорушення в СРСР. Статистичний збірник. М., Юрилічна література, 1990.
• Тлумачний словник російської кінця XX століття. Мовні зміни. СПб., 1998.
• Матеріали із сайту

  Ця науково-дослідна робота містить поняття «жаргонізми», їхню історію, класифікацію, докладно розглядаються приклади вживання жаргонних слів у літературі та житті. Тут розглядається формування жаргонної лексики, її впровадження у мову різних верств суспільства. Так само ми з'ясували вирази, що найчастіше використовуються, і визначили яким чином вони впливають на ще не сформовані мова і виховання підростаючого покоління.

Види жаргонів: армійський жаргон, журналістський жаргон, комп'ютерний сленг, ігровий жаргон, мережевий жаргон, жаргон підонків, жаргон Фідонета, молодіжний сленг, радіоаматорський жаргон, сленг наркоманів, сленг футбольних наркоманів, кримінальний жаргон, феня.

Розглянемо деякі з них.

Молодіжний сленг

Наприклад, молодіжний сленг.

Молодіжний сленг, приклади слів якого ми наведемо нижче, поповнюється з кожним роком. Мабуть, найбільша збірка "зіпсованих" слів - це сленги молоді. Словник їх в основному складається зі слів та фраз, запозичених з іноземної мови. Такого поширення іноземна мова у російському варіанті досягла завдяки повсюдному її використанню. Тому сучасний сленг молоді дедалі більше схожий на промову американця із російським акцентом. Найбільш уживані з молодіжного сленгу приклади слів:

· Халява, халтура – ​​безкоштовно, безвідповідально.

· Красава – молодець.

· Рубати бабло, зловити куш – заробити, іноді нелегально.

· Чухнув – зрозумів, а іноді у значенні "змився" – поїхав, втік.

· Змотатися - збігати за чимось.

· Штормити, кумарити, нестись - перебувати під дією наркотичних речовин.

· Брателла, братка - брат, ровесник.

· Ковбаситися, тусити – танцювати, гуляти по клубах та вечірках.

· Родаки – батьки.

· Батя, дід - тато, батько.

Ці слова молодіжного сленгу знайомі практично кожному з нас, тому що міцно увійшли до нашого лексикону завдяки своїй поширеності та впізнаваності.

Статистика показує, що сленг притаманний молодим людям віком від 12 до 22 років. При вступі у доросле усвідомлене життя молодь перестає активно вживати сленгові висловлювання.

Подруги з 2010-х будують плани на вечір:

"Погуляти сьогодні не вийде, погода - просто капець, дощ ллє весь день і холодрига! Тому гоу в клубешник, я вважаю. Тільки не проси дзеркалку взяти, вона важка в шок. Візьму мильницю, вистачить нам пофоткатися. І друга свого цього, хіпстера , Не бери. Він, може, і чадний чувак, але вже дуже дикий коли вип'є.

Кримінальний жаргон

Кримінальний жаргон можна визначити, як закономірне явище, що відбиває специфіку кримінальної субкультури, ступінь організованості та професіоналізації злочинного середовища.

Причини виникнення кримінального (злодійського) жаргону, як вважає великий знавець кримінальної субкультури Ю. Дубянін, криються, насамперед, у збоченій психології злочинців – рецидивістів, сутність якої характеризується особливістю їхньої особистості. Штучно створюючи і вселяючи собі та оточуючим думку про їхню винятковість, відданість, надзвичайність і перевагу над іншими, вони сприяють поширенню думки про нібито справжню порядність злочинних авторитетів.

Кримінальний жаргон (феня, блатна музика тощо) перебуває у постійному розвитку. Нині у ньому налічується понад 15000 слів і словосполучень. Залежно від регіону, значення окремих слів можуть не співпадати. Основну частину його становить злодійський чи тюремний жаргон. Як складові його частини виділяються жаргон сутенерів та повій, наркоманів, неповнолітніх тощо.

Більшість дослідників вважає, що в основі злодійського жаргону лежить мова офеней (коробейників) - дрібних торговців, які ходили країною і продавали товари, якщо можна так сказати, ширвжиток: білизна, іконки, прикраси, окремі види продуктів та ін.

Багато дослідників вважають що у розвитку злодійського (кримінального) жаргону він увібрав у собі значної частини слів з жаргону моряків, жебраків тощо.

Навіщо придуманий і існує кримінальний жаргон? Насамперед він призначений для зашифровки повідомлень для того, щоб непосвячений не міг зрозуміти, про що йдеться, або зрозумів би хибно.

Одна з функцій кримінального жаргону – виявлення за допомогою підісланих правоохоронними органами осіб. Зазвичай особи, які видають себе за злодіїв у законі, інших великих авторитетів або просто впроваджених у кримінальне середовище для виконання якогось завдання успішно провалюються на мовному "іспиті".

Кримінальний жаргон забезпечує також внутрішнє життя кримінального співтовариства, пов'язане із розвагами, статевим життям, трудовою діяльністю тощо.

Слід зазначити, що кримінальний жаргон дуже швидко поширюється серед неповнолітніх. Причина цього - його виразність, образність, таємничість тощо.

Багато слів і словосполучення давно і міцно увійшли в повсякденну мову і вже не сприймаються як лексика, що відноситься до кримінального жаргону. Наприклад, без ємного жаргонного слова "свавілля" не обходиться практично жодна газетна стаття. Звичними стали вирази "поставити до стінки" (засудити до найвищої міри покарання), "вишка" (розстріл), "мент, сміття" (співробітник ОВС), "стукач" (інформатор) тощо.

В даний час повністю на кримінальному жаргоні ніхто, звичайно, не розмовляє, та й не вміє. Інша справа, що мова злочинців, та й не лише злочинців, найчастіше буває "розбавлена" великою чи меншою мірою, лексикою з кримінального жаргону. Досить часто він використовується у тюремній ліриці, наприклад:

Мас хиляю - зиру кент, а за ним петляє мент. "Збоку два, - кричу, - Кирюха!" Бог послав, валить рябуха.

Завалилися в шарабан і рвонули на бан. Ніч фартова була - відвалили 2 кути: ліпінь, кемпель, прохоря. Коли наш – мужик добрий, відвалив трохи грошей. Подумавши так і сяк, поканали ми в шинок. Сміття нас пов'язали, ми на цьому зав'язали.

Переклад.

Я гуляю – бачу друга, за яким стежить міліціонер. "Друг, поряд міліціонер" - кричу. Бог послав нам таксі, на яке ми сіли. І поїхали на вокзал. Ніч вдала була. Украли 2 валізи: одяг, головні убори, взуття. Скупник краденого – чудовий мужик, заплатив грошима. Подумавши, ми пішли до ресторану. Там нас затримала поліція. На цьому ми припинили красти.

Боротьба з кримінальним жаргоном, як показує досвід, малоефективна через те, як зазначалося, його ємності, виразності, точності, іронічності та інших чинників. Особливо неефективні примусові заходи - покарання за вживання жаргонних слів.

Повернутись