Проблеми реформи РКХ. Проблеми реформи РКХ та шляхи їх вирішення

Галузь житлово-комунального господарства є однією з найпроблемніших у російській економіці. Розпорядженням Уряду РФ від 26 січня 2016 року №80-р затверджено Стратегію розвитку житлово-комунального господарства Російської Федераціїна період до 2020 року, метою якої є вирішення найгостріших проблем цієї сфери.

Коли мова заходить про становище з ЖКГ, у останні рокистали говорити, що в Росії не дві, а три біди (включаючи житлово-комунальне господарство, що перебуває в кризі). Саратов одна із найбільш неблагополучних регіонів з погляду ефективності управління сферою ЖКГ. Нижче наводиться невеликий список найактуальніших проблему цій сфері, які вимагають термінового вирішення.

1) Недосконалість порядку формування тарифів, непрозорість формування цін/тарифів послуги. Тобто. насправді людина не знає за що саме він платить. І, як правило, ніхто не йде перевіряти, чи правильно встановлені розцінки і взагалі «чи правильно порахували».

2) Невідповідність розмірів платежів за користування житлом та фактичним витратам на його утримання. Тут споживач явно переплачує, а також часто оплачує те, що не повинен.

3) Погана керованість, неконтрольованість, а також відверто низька якість роботи підприємств житлово-комунальної галузі та послуг, що надаються ними. Відсутність контролю з боку держави веде лише до погіршення якості подібних робіт.

4) Недосконалість чинної системи фінансування робіт, пов'язаних з обслуговуванням та модернізацією всього житлового фонду.

5) Високий ступінь регіональної диференціації стану забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг.

6) Знос основних фондів галузі, застарілість технологій і як наслідок значні витрати (води, теплової енергії тощо) та низька енергоефективність (відомо, що близько 70% житлового фонду збудовано до 1970 р., знос основних фондів перевищує 60%, енергоємність послуг у 2,5-3 рази перевищує показники європейських держав.

7) Невідповідність наявних на сьогоднішній день інфраструктурних потужностей зростаючим вимогам та потребам.

8) Надмірно високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток конкуренції у цьому секторі.

9) Недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації постачальників послуг.

10) Неефективна система управління, часто злиття замовника та підрядника та одночасно розрив між споживачем та замовником послуг.

Крім цього галузь житлово-комунального господарства є однією з проблемних щодо економічної злочинності. Незважаючи на інвестиційну привабливість сфери ЖКГ у Росії, як і раніше проблеми цієї галузі носять гострий соціальний та економічний характер.

Сфера ЖКГ створює приблизно 6–7 % ВВП, вона є потенційно цікавою сферою докладання капіталу, що обумовлено властивостями, що їй властиві: обов'язковість платежів населення за поставлені ресурси, невичерпність потреби у побутовому обслуговуванні та капітальному будівництві. Соціальна важливість обумовлена ​​правом людини на житло, потребою у комфортному проживанні. Рівень соціального обслуговування громадян стає головним критерієм ефективності уряду будь-якої держави. На сьогоднішній момент галузь має низку проблем, однією з яких є виведення фінансових потоків у тіньову економіку. У 2012 р. органами прокуратури у ній припинено 213 тис. порушень закону. У 2013 р. прокуратура виявила та припинила майже 320 тис. порушень законодавства у ЖКГ, до дисциплінарної та адміністративної відповідальності притягнуто близько 63 тис. винних фізичних та юридичних осіб.

Одним з найнепрозоріших секторів ЖКГ є діяльність керуючих компаній: і з погляду частки тіньового бізнесу, і з точки зору виконання ними зобов'язань перед власниками житла. У Саратові працюють 278 керуючих організацій, у тому числі - 63 керуючі компанії. За даними Держжитлінспекції регіону найчастіше жителі скаржаться на порушення технічного утримання будинків (46% із 10700 звернень) та якість комунальних послуг (17% від загальної кількості звернень).

У зв'язку з цим, необхідно внести зміни до порядку витрачання керуючими компаніями коштів, що збираються з власників житла на поточний ремонт та утримання житла. Наприклад, зобов'язати їх кошти, що акумульуються за цими двома статтями витрат розподіляти через систему закупівель на базі спеціально створеної онлайн-платформи. Такий захід дозволить знизити частку тіньового сегмента ЖКГ та збільшити прозорість діяльності керуючих компаній. Крім цього необхідно щорічно проводити оцінку ефективності роботи керуючих компаній, складати їхній рейтинг і задіяти інститути цивільного контролю, що дозволить власникам приміщень впливати на ситуацію в цій сфері.

Список літератури

1. Крюкова І. В. Фінансові потоки тіньової економіки житлово-комунального господарства (ЖКГ) // Молодий учений. – 2015. – №13. – С. 406-410.

Зам. Міністра будівництва та ЖКГ А.В. Чибіс зазначив, що ЖКГ має бути «невидимим» для споживача. Незважаючи на роки реформ, житлово-комунальна сфера залишається загалом неефективною. Підприємницькі ризики тут значно вищі, ніж у інших галузях. Про проблеми управління житлово-комунального господарства розповімо у цій статті.

Витоки управлінських проблем у ЖКГ

Щоб стати «невидимою», сфері ЖКГ потрібні великі зміни. На даний момент цьому серйозно заважає корупція і низька кваліфікація людей, які працюють у галузі. Керівні організації найчастіше самі відмовляються займатися змістом багатоповерхівок і залучають при цьому підрядників. Останні зниження витрат наймають як прибиральниць і двірників громадян суміжних країн.

Обслуговуванням сантехніки та електромережі у будинках займаються спеціалісти з недостатньою кваліфікацією, тому що в КК зазвичай платять менше, ніж на середніх чи великих підприємствах. В результаті страждає на якість надання послуг, і мешканці починають скаржитися на керуючу компанію. у статті електронного журналунаші експерти докладно описали, які бувають і як можна.

Додаткові проблеми створюють численні старі та аварійні будинки, що залишилися з радянських часів. Їхнє розселення йде, але темпи його у багатьох місцях надто низькі. У деяких будинках передаварійний стан фіксувався вже на момент приватизації, і капремонт у них мав проводитися державним коштом. Однак цього не сталося. Мережі подачі води та тепла також серйозно зношені, внаслідок чого відбуваються аварії та надходять скарги.

Що потрібно для вирішення управлінських проблем у ЖКГ

Розвиток сфери ЖКГ нашій країні ускладнюється тим, що вона фінансується за залишковим принципом. У таких умовах потрібен цілий комплекс дій, що включають:

• зниження напруженості та непорозуміння між владою та громадянами, скорочення масштабів корупції, у тому числі, за рахунок посилення відповідальності за злочини у житлово-комунальному господарстві;
• продовження розвитку конкуренції між керуючими компаніями;
• запровадження професійних стандартів для працівників ЖКГ та системи оцінки їх знань. Це дозволить відсіяти людей з низькою кваліфікацією та змусити тих, хто хоче продовжувати працювати отримувати теоретичні знання та практичні навички для обслуговування довірених об'єктів.

Одночасно потрібно піднімати рівень зарплат для робітників, оскільки він залишається одним із найнижчих у країні. Для досягнення цього пропонується приймати відповідні закони та проводити контрольно-наглядові процедури для відстеження їх дотримання. Розмір заробітної плати керівників УО не повинен бути в рази вищим, ніж у рядових співробітників.

Шляхи вирішення управлінських проблем у ЖКГ

Накопичені проблеми у житловій сфері взаємопов'язані. Через недостатню якість послуг продовжує зберігатися напруженість між співробітниками комунальних підприємств і населенням.

1. Реформування управління житловим сектором у регіонах. У столиці представленням інтересів галузі займається єдине міністерство – Мінбуд. У його віданні перебуває і будівництво, і ЖКГ. У той же час, наприклад, в Іркутській області в ці питання залучено два міністерства: одне займається будівництвом та дорожнім господарством, друге – житловою політикою, енергетикою та транспортом. Через такий поділ однакові завдання часто реалізуються зі зниженою ефективністю. Наприклад, так було з капремонтами, реконструкцією та зносами «хрущовок» (335-а серія будинків).

2. Через роздробленість профільних міністерств в аналогічному стані знаходяться громадські ради, що працюють при них. Часто влада не звертає уваги на роботу таких порад, а вона не може надавати міністерствам необхідної допомоги без налагодженої взаємної координації. Ці організації займаються аварійними та старими будинками, контролюють тарифи за ЖКП, стежать за якістю будівництва та ремонту МКД, тощо. Проте навіть поява єдиного міністерства та працюючої з ним однієї Громадської ради не зможе різко скоротити кількість скарг мешканців. Причиною цього є відсутність у глав регіонів персональної відповідальності за те, як вирішуються проблеми у сфері ЖКГ.

У країні з'являється безліч громадських організацій, завданням яких є стимулювання влади до якіснішого вирішення проблем житлової сфери. Цим займаються:

• громадські палати та поради;
• НП «ЖКГ Контроль»;
• захищають права споживачів комісії;
• окремі структури у партіях, що спеціалізуються саме на питаннях ЖКГ, тощо.

Велика кількість таких організацій добре показує проблеми формування інституційної економіки на прикладі конкретної галузі. Поява нових структур забирає бюджетні кошти, а також час законодавців і вищих керівників держави. Інститути, у свою чергу, хочуть показати значущість, яка допоможе їм отримати державної підтримкиу тому чи іншому вигляді: прямі грошові вливання, гранти, політичні дивіденди тощо.

Досягти синергії та підвищення відповідальності глав регіонів можна. Для цього необхідно формувати та впроваджувати в суб'єктах федерації систему спільного державного та соціального регулювання житлової сфери. Тут потрібен окремий орган, який працюватиме під керівництвом заступника голови регіону, і включатиме представників фонду капремонту, громадських радпри міністерствах, ОНФ та інших профільних організаціях. Саме цей орган і відповідатиме за збільшення чи зниження кількості скарг громадян. Він же займеться концентрацією зусиль усіх роз'єднаних громадських сил на спільну мету – покращення якості будівництва та обслуговування будинків.

3. Важливо також пам'ятати про відповідальність самих власників квартир за якісне управління будинком. Про те, як організовано управління у МКД із великою кількістю власників, ми вже говорили. Державно-громадські органи, що з'являються при главах регіонів, займаються сферою ЖКГ, потрібно зобов'язати створити рейтингову системудля керуючих компаній.

Так громадяни стануть із більшою відповідальністю вибирати для своїх будинків керуючі організації, а кількість їх претензій до владних органів у майбутньому зменшиться. У той же час влада отримає додатковий інструмент впливу на усвідомлений вибір людей.

4. Необхідно продовжувати коригувати законодавство для того, щоб громадяни могли в короткий термін поміняти керуючу компанію. На рівні окремих законів потрібно припинити практику розсилки кількох паралельних квитанцій та підробок підписів зборів. І тому великим муніципалітетам рекомендується створювати підвідомчі муніципальні організації, які у ролі проміжних ланок перехід від виконує свої обов'язки КК до тієї, яка працюватиме ефективніше.

Не виключено, що громадяни в майбутньому захочуть обслуговуватися у якісно працюючих муніципальних компаній. Існує також ризик того, що ці організації опиняться внизу рейтингу, і мешканці відмовлятимуться від пропонованих ними послуг. Однак це буде об'єктивний процес, відповідальним за який виявиться керівник муніципалітету, який не організував якісне обслуговування багатоповерхівок, що знаходяться на його території.

Тут важливо відзначити, що при створенні таких компаній участь муніципального бюджету має бути мінімальною.

5. Ще одна давня проблема – відсутність нормальної конкуренції на ринку ЖКП. Формально її нічого не обмежує, але на практиці компанії, що управляють, між собою майже не суперничають. Стандартна ситуація полягає в тому, що велика УО стає монополістом і використовує всі доступні їй засоби для запобігання попаданню на ринок інших компаній та ТСЖ. При цьому треба розуміти, що велика кількість дрібних КК призводить до зростання витрат для споживачів, оскільки вони не мають ефекту масштабу.

У такій ситуації потрібно доопрацьовувати антимонопольне законодавство для появи в ньому механізму, який би обмежував розміри управляючих компаній. Це дасть відразу два позитивні ефекти:

• монополісти будуть роздроблені;
• дрібні гравці підуть на укрупнення через злиття.

В результаті підвищиться якість обслуговування, і водночас скоротяться .

6. Значна частка скарг мешканців посідає існуючу систему капремонту. Споживачі регулярно висловлюють своє обурення необхідністю вносити кошти у спільний казан. Про нераціональність цієї системи говорять деякі експерти, і навіть фахівці з владних органів. Проблема тут цілком традиційна – спочатку приймається закон, після чого з'являються складнощі у його реалізації та починаються пошуки шляхів їх вирішення. Наприклад, люди не розуміють, навіщо їм оплачувати капремонт новобудови, в яку вони тільки-но заселилися.

Збір коштів із мешканців на ремонт можна було організувати в інший спосіб. Один із варіантів – підвищення податку на нерухомість, частина коштів з якого вирушала б на капітальний ремонт. Така схема викликала б значно менше питань. Які працюють у регіонах фонди капремонту існували б як федеральні установи, та його основна діяльність (виконання ремонтних робіт) фінансувалася б цілком з допомогою зібраного податку нерухомість. У існуючій ситуації для зниження напруження між мешканцями будинків та компаніями ЖКГ можна порекомендувати лише одне – сильніше стимулювати громадян до створення спецрахунків.

Для більшості будинків саме формування спеціального рахунку для накопичення грошей на капітальний ремонт є прийнятною формою. Але тут спочатку необхідно вирішити питання з виправленням спочатку розробленого недосконалого законодавства. Не можна продовжувати миритися з практикою, коли відбувається знецінення коштів, що накопичуються на спеціальному рахунку. Поліпшення у цьому напрямі почали відбуватися зовсім недавно.

Є реальний досвід одного ТСЖ, яке спробувало помістити кошти у розмірі 200 000 рублів зі свого спецрахунку на депозит у Ощадбанку. Банківська організація визначила, що залишок, що не знижується, на спеціальному рахунку повинен становити не менше 500 000 рублів. Це означає, що ТСЖ належало накопичувати кошти ще кілька років, щоб йому нарешті дозволили відправити щось на депозит. Річний приріст за депозитом становив 6-7 відсотків. Це цілком нормальна цифра з огляду на те, що на законодавчому рівні планується закріплення ставки для кредитування на капремонт не вище 10 відсотків.

Для поліпшення ситуації у цьому напрямі необхідно розвивати роботу з банками та пов'язувати довгострокові спеціальні рахунки з іпотечними кредитами. Оптимальною була б схема, за якої:

• кошти відправляються на депозити, що поповнюються, на 5-10 років, причому робити це можна в перший же рік створення спеціального рахунку;
• банківські організації видають іпотечні кредитиабо позики на виконання капремонту за пільговими ставками – 10-11 відсотків.

7. Потрібно боротися з низькою кваліфікацією кадрів, які працюють у житловій сфері. У будівництві ситуація у цьому напрямі була покращена за рахунок появи СРО та необхідності мати у штаті потрібну кількість фахівців з певною кваліфікацією. У ЖКГ треба й надалі розвивати систему оцінки професіоналізму. Це стосується лише рядовим співробітникам, а й керівникам керівників організацій. Для галузі вже створено приблизно 60 професійних стандартів. Близька до завершення система створення центрів, які займатимуться у регіонах оцінкою кваліфікації працівників житлово-комунального господарства.

Владні органи необхідно підштовхувати до укладання угод з об'єднаннями роботодавців у сфері ЖКГ, щоб система оцінки професійних навичок була налагоджена спільними зусиллями. Таку роботу потрібно налагодити не лише із муніципальними підприємствами. Значно важливіше залучити до неї приватні організації. Спочатку в законодавстві для приватних компаній не було передбачено зобов'язання з оцінки кваліфікації співробітників, що залучаються. Цю помилку слід виправляти.

8. Мінбуд активно просуває свою освітню програму під назвою «Житлове господарство та комунальна інфраструктура». Водночас її реалізація практично викликає багато питань. Для початку вишам потрібно ліцензуватися на навчання за цим стандартом. Однак у сучасних умовах навчальні заклади неохоче подають заявки на будь-які ліцензії у принципі, бо це запускає їх тотальні перевірки.

Процес ліцензування дуже складний, і нерідко для вишу він просто непосильний. Його викладачі та без додаткових напрямів навчання завантажені необхідністю писати формальні робочі програми та виконувати інші бюрократично обґрунтовані дії. Бюрократизація роботи шкільних та вузівських викладачів з кожним роком стає дедалі очевиднішою.

Є й інший аспект. Програму Мінбуду можна ліцензувати, але для її просування необхідно виділяти бюджетні місця на навчання. У поточних умовах кількість місць на «бюджеті» у вишах лише знижується. Сектор ЖКГ для молодих людей залишається малопривабливим, тому очікувати напливу бажаючих навчатися цієї спеціальності на платній основі було б дивно.

Описану проблему можна вирішити так. Мінбуду потрібно погодити з Міносвіти перелік уповноважених вузів у кожному суб'єкті федерації для проходження цими навчальними закладамиспрощеної та прискореної процедури ліцензування за напрямом навчання. Крім цього, необхідно навіть за умов скорочення кількості бюджетних місць виділяти у кожному регіоні 20-25 таких місць для бакалаврів та 10 місць для магістрів.

9. Ще один значний пакет змін у роботі галузі з'явився із запуском ДВС ЖКГ. У запровадження цієї системи є щось спільне з капремонтом – формулюється певна ідея, її втілюють у життя, а нестиковки у практичній реалізації усуваються вже у процесі роботи. За всіх описуваних переваг для населення, інформаційна система підвищує витрати на утримання багатоповерхових будинків. ТСЖ та керуючим організаціям непросто розібратися з тим, як підключитися до ГІС ЖКГ та заповнити необхідні бази даних. В результаті по всій країні з'являються фірми та окремі фахівці, які пропонують платну допомогу у цих питаннях.

Скористайтеся on-line сервісом, щоб визначити, чи повинні ви розміщувати інформацію у ДВС ЖКГ:

За наявності не до кінця налагодженої системи владні органи хочуть штрафувати КК за нерозміщення інформації, а також говорять про інші можливі санкції, наприклад про позбавлення права нараховувати пені споживачам-боржникам. У той же час, керуючі компанії змушені виконувати подвійну роботу, тому що розробники ГІС ЖКГ не реалізували можливість вивантаження на портал відомостей з «1С» та інших подібних програм.

Усі перелічені проблеми було б виключено під час роботи інституту державно-громадського регулювання. Закони, що готуються до прийняття, спочатку проходили б обговорення з прогнозуванням їх наслідків у середовищі всіх працюючих у ЖКГ громадських організацій. При проходженні такої «експертної» перевірки та одержанні схвалення законопроекти, які запускаються в роботу, були б значно ефективнішими і не вимагали б подальших серйозних коригувань.

★ УВАГА ★

Пропонуємо скористатися новим сервісом

Внесення даних до ГІС ЖКГ

Наші експерти зроблять за Вас всю роботу щодо внесення даних до ГІС ЖКГ.

У нашій компанії ви отримуєте не лише 100% якісний сервіс,
але й гнучку систему знижок!

Натисніть на кнопку і детальніше розповімо Вам про послугу.

Вирішувати проблеми у сфері ЖКГ необхідно комплексно, торкаючись і освіти фахівців, і регіональні системи регулювання процесів, і законодавчу роботу. Спільним результатом цього буде зростання задоволеності споживачів якістю послуг. Це важливо, зокрема, з погляду покращення відносин населення та влади. Обов'язковим моментом є виникнення особистої відповідальності регіональних керівників та їх заступників.

Для вирішення проблем, що накопичуються багато років, необхідно налагодити зворотний зв'язок із суспільством. У владі часто орієнтуються інтереси керівників підприємств, боячись невдоволення громадян у разі труднощів у тому функціонуванні. Проте представники владних органів цю проблему теж розуміють і думають про те, як на законодавчому рівні реформувати роботу КК, щоб вони не могли маніпулювати своїм становищем та суспільними настроями.

У статті дається уявлення про сучасному станіжитлово-комунального господарства Росії; позначаються основні проблеми, що виникають у цій сфері. Пропонується низка перспективних напрямів підвищення ефективності розвитку сектора житлово-комунального господарства, які дозволять подолати ці проблеми.

• Регіональні програми підтримки суб'єктів малого підприємництва
• Облік товарних запасів у торгівлі та проблеми відображення їх в обліковій політиці

ЖКГ одна із великих секторів економіки кожної країни, зокрема і нашої країни. До основних складових російського ЖКГ можна віднести утримання та експлуатацію житлового фонду, водопостачання та водовідведення, тепло-і електропостачання, санітарне очищення міст, дорожньо-мостове господарство, утримання та благоустрій територій і.т.д.У ЖКГ РФ зосереджено приблизно 25% основних фондів держави, лише комунальною енергетикою споживається понад 20% електроенергії та 45% теплової енергії. І тому реформування ЖКГ є дуже важким, соціально важливим хворобливим процесом, оскільки зачіпає всі верстви людей країни. Поряд із цим, кількість та масштаб існуючих проблем у ЖКГ є значущим індикатором нинішнього стану суспільства.

Метою дослідження даної роботи є вивчення та виявлення гострих проблем у ЖКГ та запропонувати основні шляхи його реформування. Реформу ЖКГ у містах та приміських зонах можемо з упевненістю віднести до складних інноваційних процесів з усіма обов'язковими, властивими їм етапами появи та розвитку. Запуск процесу ефективного реформування здебільшого ускладнюється неготовністю і низькою адаптивністю до інновацій всіх учасників, які зачіпаються цим процесом, зокрема й самих жителів країни. На жаль, за багато років формування утриманського ставлення до комунальної сфери глибоко вкоренилося у свідомості людей, виявляючись нині у небажанні брати активну участь у реформі ЖКГ. Головною помилкою у процесі реформування ЖКГ вважається відсутність повномасштабного експерименту з доведенням ідеї реформування до всіх верств населення, з демонстрацією показових об'єктів, що наочно підтверджують доцільність перетворень та надійність механізму їх реалізації.

Невипадково закони формування інноваційних процесів не рекомендують запускати у масове виробництво новації, які не пройшли експериментальних випробувань. Ми припускаємо, що здійснення російської реформиЖКГ можна порівняти із запуском пасажирських лайнерів із пасажирами на борту без проведення експериментальних польотів. Як показує практика, ідея залучення до процесу реформування ЖКГ цивілізованого приватного бізнесу повністю провалилася з цієї причини. На сьогоднішній день сфера взаємовідносин у галузі ЖКГ між державою та більшістю населення Росії є одним із головних джерел соціальної напруги, а часто навіть сприймається як певне насильство з боку структур, які уповноважені розпоряджатися цією сферою.

А також переведення на ринкову основу ЖКГ не могло мати успіху через те, що кадри, які залучені до управління процесом реформування цієї галузі, не відповідали нинішнім кваліфікаційним вимогам і не були зацікавлені в успіху реформ.

Наслідки управлінських помилок у ЖКГ, потурання або недбалості і навіть можуть бути небезпечні для життя і здоров'я населення.

У чому полягає основні проблеми у сфері ЖКГ?

1. тарифи.Найважливіша тема для багатьох жителів країни. Плата за комунальні та житлове обслуговування надто висока і завжди зростає, стаючи значущою статтею витрат для середнього класу та дуже важким тягарем для незаможних категорій людей. Окрім високої вартості, занепокоєння та обурення у мешканців викликає «непрозорість» процесу формування цін та тарифів за обслуговування ЖКГ. Навіть юридично та економічно грамотні громадяни рідко можуть орієнтуватися у механізмі нарахування плати. Заплутаність схеми створює сприятливі умови для процвітання корупції. Сума платежів за використання житла неодноразово перевищує фактичні витрати на його утримання. Відсутня практика встановлення персональних тарифів для кожного окремого будинку.
2. Якість та обсяг послуг.Багато жителів не задоволені рівнем якості послуг, що надаються, і припускають, що воно не відповідає вартості. Головна причина - зношеність житлових фондів та нестача потужностей. Старі комунікації (водопровід, каналізація, газопровід, електромережі) працюють неефективно з великими енерговтратами, які оплачують жителі. Зростання потреб мешканців в енергоносіях перевищує закладений потенціал потужності мереж. Велике навантаження призводить до збоїв у процесі експлуатації та відключень. Ще однією причиною низької якості послуг ЖКГ є відвертий непрофесіоналізм працівників. З метою економії до виконання електромонтажних і сантехнічних робіт наймаються працівники яких немає відповідної кваліфікації.
3. Неконтрольованість підприємств житлово-комунальної галузі.Країна не контролює діяльність організацій ЖКГ та якості послуг, що надаються ними мешканцям країни. Відсутні важелі, що впливають на такі організації: не передбачено відповідальності за невиконання зобов'язань за договорами про надання послуг ЖКГ. Повсюдно насаджується одна форма об'єднання власників – товариство власників житла (ТСЖ). ТСЖ не є універсальною формою об'єднання для Росії, оскільки більшість громадян пасивні в організаційних питаннях та низька правова грамотність. Тому підсумками роботи ТСЖ стали захоплений монополістами ринок та практично повна відсутність конкуренції. Несумлінні особи, які отримали можливість для особистого збагачення, шляхом формування фіктивних ТСЖ, а також реалізації корупційних схем. До прикладу, одна з найпоширеніших: об'єднання замовника та підрядника. Реальний споживач змушений оплачувати штучно завищену вартість послуг, які за фактом не потрібні. Відсутність державного контролю призвело до тотального розбещення цієї сфери: відчуваючи повну безкарність, у її рамках активно діють шахраї та аферисти.

Ключові шляхи вирішення проблем у сфері ЖКГ

1. Державний контроль.
   • Потрібно переглянути систему тарифоутворення. Вона має бути максимально проста і орієнтована на жителів країни;
   • Правова відповідальність за недобросовісну діяльність організацій ЖКГ, участь у корупційних схемах, формувати фіктивні ТСЖ тощо;
   • Потрібен державний контроль якості послуг, що надаються жителям;
   • ліквідувати монополію на ринку організацій ЖКГ, формувати та підтримати конкурентне середовище.
2. Модернізація комунальної інфраструктури.Повне оновлення систем комунікацій збільшить ефективність роботи. Для зниження енерговтрат потрібно встановити систему енергозбереження багатоквартирних будинках, та вдосконалити прилади обліку. Забезпечити зростання потреб населення в енергоносіях зможуть нові потужніші джерела. Їх створення економічно окупиться менш ніж за п'ять років. привабливий проектдля інвестицій.
3. Суспільний контроль.Потрібно створити громадські організації для здійснення контролю за проведенням капітального ремонту, оцінки якості та вартості робіт, запитування конкретних послуг (розширення паркування, дитячих майданчиків, озеленення тощо).

У сфері житлового обслуговування є серйозні проблеми і шляхи вирішення ми завжди зможемо знайти. Проведення державою жорстких кардинальних реформ у цій галузі та послідовне втілення їх у життя під безперервним громадським контролем здатне змінити динаміку на позитивний бік

Список літератури

1. Граф А.А. Напрями вдосконалення житлово-комунального господарства на основі інновацій // Економіка та управління. – 2010. – № 2.
2. Іванова Ю.В. Державно-приватне партнерство у ЖКГ: роль державно-приватного партнерства у розвитку житлово-комунального комплексу мегаполісу // Російське підприємництво. – 2008. – № 11.
3. Коломейцев А.В. Сертифікація – ефективний інструмент управління в сучасних умовах реформування та модернізації ЖКГ // Основні проблеми та механізми реалізації підпрограми «Модернізація об'єктів комунальної інфраструктури»: матеріали науково-практичної конференції. – Ярославль, 2008.
4. Сорокан Ю.В. Довгострокове інвестиційне планування та інноваційна діяльність у житлово-комунальному господарстві // http://www.g-k-h.ru/direct

Простий житель Росії сьогодні замислюється над проблемами та методами економії, пов'язаними з комунальним господарством. Якщо виноситься на обговорення ситуація із ЖКГ, то в Останнім часом, все частіше чуємо, що у нашої країни вже не дві біди, а три: дурні, дороги і житлово-комунальне господарство, що перебуває в жалюгідному стані. Представляємо вам список з кількох найважливіших проблем в області ЖКГ та можливі способи їх вирішення, які неодноразово порушувалися:

1) Недоліки у організації тарифікації, завуальоване формування розцінок/тарифів послуги.
Тобто, платник розуміє, за що платить. І зазвичай ніхто не замислюється, як встановлені ціни і взагалі чи правильно підраховано, що вводить нас як споживачів в оману.

2) Невідповідність обсягів платежів за користування житлом, та реальним витратам на його утримання. Тут платник зазвичай платить більше, ніж повинен, і більше, часто платить через те, що оплачувати ні.

3) Некерованість, неконтрольована робота співробітників і відповідно низька якість послуг, що надається підприємствами комунального господарства. А також відсутність державного контролю призводить до ще більшого зниження якості та чіткості роботи підприємств ЖКГ.

4) Недоліки у існуючій системі оплати послуг, з обслуговування та вдосконалення житлово-комунального фонду.

5) Споживче ставлення мешканців до власних будинків. Що, звичайно ж, не найкраще позначається на стані житла.

6) Високий рівень регіонального балансу та стану забезпеченості та якості надання комунальних послуг, робота за застарілими технологіями, що веде до великих втрат (води, теплової енергії тощо). У цьому показники енергоефективності незмінно знижуються. Оскільки будівництво близько 70% житлового фонду країни припадає період до 1970 р., то знос основних фондів понад 60%, енергоємність послуг у 2,5-3 разу більше ніж показники у Європі. Тож якщо на початку 90-х років у середньому на 100 км ділянки комунального господарства припадало 30-40 ремонтів мереж, то за показниками кількох минулих років кількість ремонтів досягла 180 на водопровідних мережах та 10-20 на теплових мережах.

8) Непридатність існуючого сьогодні обладнання в інфраструктурах для виконання всіх вимог та потреб. В обстановці російської реальності може спричинити негативні наслідки.

9) Значний рівень монополізації у сфері житлових послуг, а також дефективність цієї інфраструктури надання послуг.

10) Нестача законодавчого регулювання роботи у сфері житлових підприємств та у процесі їх подальшого розвитку.

11) Непродуктивна система управління. Наприклад, об'єднання замовника з підрядником, а також розрив між споживачем і постачальником послуг.

З переліком проблем, надаємо способи їх вирішення. Адже не секрет, що експертами вже знайдено вірні реформи для даної сфери, надані регулюватиме роботу підприємств, що надають комунальні послуги.

2) Сформувати реформи з надання привілеїв та кредитування за зниженою процентною ставкою для підприємств у галузі комунальних послуг.

3) Удосконалити фінансове забезпечення ЖКГ, оплату за житло та комунальні послуги. А також реалізувати дієву для мешканців систему тарифікації.

4) Стримувати монополізацію в галузі житлово-комунального господарства, та сприяти розвитку підприємств здатних створити конкуренцію на ринку житлово-комунальних послуг.

5) Залучати будівельні компаніїдо реконструкції старих мікрорайонів, тим самим створювати конкурентне середовище у сфері обслуговування житла.

6) Удосконалити управлінські структури у житлово-комунальному господарстві.

7) Необхідно збільшувати результативність роботи енергоносіїв, знижувати енергоємність виробництва, організація стимулів та умов для економного витрати та раціонального споживання ресурсів.

8) Провести заміну застарілого обладнання у житлово-комунальному господарстві, і щоб вивести витрати ресурсів наближені до показників Європейських країн.

Як бачимо, нічого надприродного. Потрібне просто бажання та правильне запровадження реформ, для запобігання неминучій кризі в даній сфері, та правильного співвідношення ціни та якості послуг. Але коли уряд країни нарешті вирішиться вирішувати існуючі проблеми простими та давно знайденими способами невідомо. Тому нам залишається сподіватися на покращення.

На сьогоднішній день проблеми ЖКГ у Росії – один з найважливіших питань, адже саме ця сфера є показником розвиненості як окремого регіону, і країни загалом.

Крім того, сфера ЖКГ та її стале функціонування є ще гарантом соціальної безпеки населення. Тому надання якісних послуг сферою ЖКГ є дуже важливим.

http://viro73.ru

Проблеми та їх вирішення

Житлово-комунальне господарство є цілком природною монополією, яка при правильному регулюванні з боку держави здатна функціонувати на найвищому рівні.

Протягом не одного року керівництво країни вживає заходів, спрямованих на модернізацію житлово-комунальної сфери, проте на сьогоднішній день бажаного результату поки що не досягнуто.

Проблеми ЖКГ у Росії вирішуються за допомогою реформування на державному рівні, а саме:

1. Одне із засідань Президії Державної Ради Російської Федерації було повністю присвячене питанню реформ у сфері ЖКГ.
2. Було розроблено план комплексного вирішення проблем ЖКГ у Росії.
3. Прийнято федеральний закон «Про Фонд сприяння реформуванню житлово-комунального господарства».

Аварійний стан систем життєзабезпечення громадян обумовлений такими факторами:

• моральне та фізичне зношування обслуговуючого обладнання;
• неправильна експлуатація;
• помилки персоналу;
• невчасне усунення несправностей.
  

  http://bb-auto.ru

Виникнення таких факторів обумовлюється недостатнім фінансуванням даної сфери, закриттям багатьох підприємств у зв'язку з банкрутством, неправильною тарифною політикою та ціноутворенням. Все це говорить про глибоку кризу в ЖКГ Росії.

Проблеми сьогодні

Зараз у Росії проводиться політика залучення у сферу ЖКГ приватного бізнесу та створення для нього хороших умов, що могло б гарантувати довгострокову співпрацю. Також проводиться перегляд тарифних планівта соціальна підтримка незахищених верств населення. Державою проводиться штучне стримування ціни послуги ЖКГ.

Реалізація проектів з модернізації комунальної інфраструктури дозволить значно підвищити ефективність використання природних ресурсів та якості послуг.

За підрахунками фахівців на даний момент житлово-комунальний комплекс потребує інвестицій у розмірі 1,456 трильйона рублів. Однак така потреба у коштах не може бути забезпечена державою у повному обсязі. Тому варто розглядати житлово-комунальний комплекс як великий ринок, якому потрібні фінансові впливи. Тому зараз проводяться програми щодо формування фінансової привабливості сфери та залучення позабюджетних коштів.

“Ще однією умовою успішної реалізації плану модернізації сфери ЖКГ є повноцінні ринкові відносинив цій сфері. Саме залучення комерційних фірм дозволить створити здорові конкурентні умови та підвищити якість послуг. Також потрібне створення правової та економічної платформи, завдяки яким можна було б говорити про можливу переорієнтацію ринку послуг у бік ЖКГ”.

При цьому держава має розділяти та приймати на себе частину ризиків та труднощів щодо вдосконалення цієї сфери. Приватні фірми дозволять підвищити якість послуг та домогтися їх відповідності світовим нормативним показникам якості.

Це у свою чергу вимагатиме від держави створення та підтримки систем та спеціальних програм навчання та підвищення кваліфікації кадрів для цієї галузі. Програми навчання також можна проводити на приватних фірмах та в освітніх центрах із підтримкою з боку держави.

Відео: Базові проблеми ЖКГ

Повернутись